Стівен Кінг, "11.22.63".
І знову перекладач Олександр Красюк. Я ще пам'ятаю, як мене виводив його переклад "
Під куполом", але сестра сказала, що цей "далекий від ідеалу, але набагато краще". Тож я ризкнула. І справді, краще: не від кожної сторінки сіпає, але бісить все одно частенько.
І я таки розумію, від чого саме: дуже помітно, що з англійської він перекладає на на українську через російську (запідозрила б з неї і переклад, але ні - український з'являється першим). Звідси і кострубаті речення, і дивний вибір деяких слів (особливо мене вразив "полювач" замість простого "мисливця" - ну а що, однокореневе з "полюванням" же! І так, таке слово є, але воно надто маловживане і око за нього зачіпається).
І знову власні назви то перекладено, то транслітеровано (щоправда, третього варіанту - поданих латиницею - в цій книзі ще не зустрічала).
Цікаво, такими темпами чи колись цей товариш доросте до рівня улюбленого перекладу "Мертвої зони"?