прочитане
Ричард Брэнсон "К черту все, берись и делай!"
Гарний життєвий мотиватор, книга британського міліарьядера, яка тісно переплітається з його біографією.Автор розповідає про початок свого бізнесу, про труднощі, про важливу підтримку близьких і необхідність постанови життєвих цілей. Думаю, що в житті у Бренсона усе було трохи інакше, книжку гарно "вилизали", але тим-не менш, він говорить про хороші речі, які варто застосовувати. Найбільше зачепив останній розділ, де Бренсон полетів в Ірак, щоб забрати іноземних полонених. А ще він літає на монгольф"єрі, займається благочинністю і постійно втілює в життя шалені ідеї.
Наведу тут кілька цитат:
"Я уверен: нельзя позволять, чтобы тебя остановило убогое словцо «нельзя». Если у тебя недостаточно опыта для достижения поставленной цели, ищи другие пути. Если хочешь летать, отправляйся на аэродром, разноси там чай. И держи глаза открытыми. Смотри и учись. Не обязательно ходить в художественный колледж, чтобы стать дизайнером мод. Поступи на работу в дизайнерскую фирму уборщиком, держись за метлу. И двигайся по лестнице вверх."
"Самое главное, чего я всегда хочу добиться, - это сдерживать слово, которое кому-то дал. Я ставлю перед собой цели и не отступаю от них. Успех - это нечто большее, чем просто удача. Нужно верить в себя и воплощать задуманное в жизнь. Тогда и другие начинают в тебя верить."
"Каждому человеку нужно к чему-то стремиться. Назовите это вызовом или целью, но это именно то, что делает нас людьми. Принимая вызов, мы прошли путь от пещерного человека до полетов к звездам.
Бросая себе вызов, ты растешь. Меняется твоя жизнь. Взгляд на мир становится жизнеутверждающим. Достичь поставленных целей не всегда бывает легко, но это не причина для того, чтобы останавливаться. Никогда не говори «сдаюсь». Всегда повторяй: «Я могу. И я буду пытаться, пока не добьюсь победы».
Для меня существуют два типа вызова. Первый - это делать в работе все, что в моих силах. Второй - поиск приключений. Я пробую совместить и то и другое. Я пытаюсь объять необъятное. Я увлечен. Я люблю искать новые вещи и новые идеи. Для меня такой поиск - радость."
Г.Берендт, Л.Тучилло "Вы просто ему не нравитесь"
На відміну від попередньої книжки, ця - хороший витверезник. Пробувала читати її раніше, не сподобався хамський стиль автора, а цього разу "пішло".
Книга написана у формі "лист-відповідь" з різними життєвими прикладами стосунків чоловік-жінка. Гадаю, головна мета книжки -підвищення жіночої самооцінки. Автор наводить різні приклади, коли чоловік не зацікавлений у жінці, а вона в той час будує повітряні замки, чекає на дзвінок і гає свої роки... Грег спонукає не витрачати час на такі ситуації і рухатись далі, тим самим, примножуючи шанси, зустріти партнера, який дійсно Вам підійде.
Книжка закінчується не дуже веселим листом Ліз, де вона пише, що ніби Грег і правий, але вона не настільки впевнена у собі як він, вона і надалі будує усе в уяві не так, і вона в 40 років досі сама...
Книжка мені сподобалась, розізлили чоловічі коментарі, мовляв, ТП начитались і тепер думають, що вони чогось варті... ну навіть коментувати не хочеться, настільки бридко. Бридко дивитись на чоловіків, які не поважають жінок, вилазять на голову і принижують їх. А ще сумніше, що так багато жінок, які себе просто не люблять. Адже, як писалось у одному коментарі "мужчина в отношениях - это всего лишь ваше отражение. если оно кривое, то ищите другого и перестаньте жалеть себя! "
Думаю, що чоловікам моя рецензія навряд чи сподобається)) тут є певні закиди, але жінці дійсно дуже важко навчитись себе любити. Я втішена, що небагатьом з нас, це вдається.
Гарний життєвий мотиватор, книга британського міліарьядера, яка тісно переплітається з його біографією.Автор розповідає про початок свого бізнесу, про труднощі, про важливу підтримку близьких і необхідність постанови життєвих цілей. Думаю, що в житті у Бренсона усе було трохи інакше, книжку гарно "вилизали", але тим-не менш, він говорить про хороші речі, які варто застосовувати. Найбільше зачепив останній розділ, де Бренсон полетів в Ірак, щоб забрати іноземних полонених. А ще він літає на монгольф"єрі, займається благочинністю і постійно втілює в життя шалені ідеї.
Наведу тут кілька цитат:
"Я уверен: нельзя позволять, чтобы тебя остановило убогое словцо «нельзя». Если у тебя недостаточно опыта для достижения поставленной цели, ищи другие пути. Если хочешь летать, отправляйся на аэродром, разноси там чай. И держи глаза открытыми. Смотри и учись. Не обязательно ходить в художественный колледж, чтобы стать дизайнером мод. Поступи на работу в дизайнерскую фирму уборщиком, держись за метлу. И двигайся по лестнице вверх."
"Самое главное, чего я всегда хочу добиться, - это сдерживать слово, которое кому-то дал. Я ставлю перед собой цели и не отступаю от них. Успех - это нечто большее, чем просто удача. Нужно верить в себя и воплощать задуманное в жизнь. Тогда и другие начинают в тебя верить."
"Каждому человеку нужно к чему-то стремиться. Назовите это вызовом или целью, но это именно то, что делает нас людьми. Принимая вызов, мы прошли путь от пещерного человека до полетов к звездам.
Бросая себе вызов, ты растешь. Меняется твоя жизнь. Взгляд на мир становится жизнеутверждающим. Достичь поставленных целей не всегда бывает легко, но это не причина для того, чтобы останавливаться. Никогда не говори «сдаюсь». Всегда повторяй: «Я могу. И я буду пытаться, пока не добьюсь победы».
Для меня существуют два типа вызова. Первый - это делать в работе все, что в моих силах. Второй - поиск приключений. Я пробую совместить и то и другое. Я пытаюсь объять необъятное. Я увлечен. Я люблю искать новые вещи и новые идеи. Для меня такой поиск - радость."
Г.Берендт, Л.Тучилло "Вы просто ему не нравитесь"
На відміну від попередньої книжки, ця - хороший витверезник. Пробувала читати її раніше, не сподобався хамський стиль автора, а цього разу "пішло".
Книга написана у формі "лист-відповідь" з різними життєвими прикладами стосунків чоловік-жінка. Гадаю, головна мета книжки -підвищення жіночої самооцінки. Автор наводить різні приклади, коли чоловік не зацікавлений у жінці, а вона в той час будує повітряні замки, чекає на дзвінок і гає свої роки... Грег спонукає не витрачати час на такі ситуації і рухатись далі, тим самим, примножуючи шанси, зустріти партнера, який дійсно Вам підійде.
Книжка закінчується не дуже веселим листом Ліз, де вона пише, що ніби Грег і правий, але вона не настільки впевнена у собі як він, вона і надалі будує усе в уяві не так, і вона в 40 років досі сама...
Книжка мені сподобалась, розізлили чоловічі коментарі, мовляв, ТП начитались і тепер думають, що вони чогось варті... ну навіть коментувати не хочеться, настільки бридко. Бридко дивитись на чоловіків, які не поважають жінок, вилазять на голову і принижують їх. А ще сумніше, що так багато жінок, які себе просто не люблять. Адже, як писалось у одному коментарі "мужчина в отношениях - это всего лишь ваше отражение. если оно кривое, то ищите другого и перестаньте жалеть себя! "
Думаю, що чоловікам моя рецензія навряд чи сподобається)) тут є певні закиди, але жінці дійсно дуже важко навчитись себе любити. Я втішена, що небагатьом з нас, це вдається.