Дрогобич. Ч.4. Деревяна архітектура. Церкви та солеварня.
Якщо в двох словах чим для мене Дрогобич здався особливим та іншим від решти відвіданих міст - то двома церквами св. Юра (XV ст.) та Воздвиження Чесного Хреста (1613 рік), а також солеварним заводом, який тут ще з XIII ст. Вказується як найстаріше постійно діюче підприємство України, засноване в 1250 році.
Крім того і знаходяться вони всі разом, поблизу один від одного, тому і обєдную їх в один пост.
Почнімо з церкви Юра. Дзвіниця
церква зараз на реставрації, але в Дрогобичі я вперше побачила такі балкончики на 2 поверся
вона і зовні дуже гарна, але найцікавіше там всередині. Всередині вона розписана з самого низу до верху іконами, ще у тому старовинному стилі. Не знаю, чи ще десь є подібні церкви на Україні. Ну враження і атмосфера важко описати - ти ніби просто переносишся в інший світ. фотала на телефон, але то треба їхати самому і дивитися, фото того не передасть.
до речі є місця не замальовані, от малювався якийсь сюжет, а біля нього порожній шмат стіни - там пояснили, що це з поваги до художника. він все життя ту церкву розмальовував, і після нього нікому іншому вже не довірили, щоб залишився в памяті один художник.
іконостас дуже гарний, і так гармонійно у весь решту розпис вливається
і я так думаю, що про Воздвиженську церкву і солеварню зроблю окремий запис, бо тут і так багато фото. так що не перемикайте :)
Крім того і знаходяться вони всі разом, поблизу один від одного, тому і обєдную їх в один пост.
Почнімо з церкви Юра. Дзвіниця
церква зараз на реставрації, але в Дрогобичі я вперше побачила такі балкончики на 2 поверся
вона і зовні дуже гарна, але найцікавіше там всередині. Всередині вона розписана з самого низу до верху іконами, ще у тому старовинному стилі. Не знаю, чи ще десь є подібні церкви на Україні. Ну враження і атмосфера важко описати - ти ніби просто переносишся в інший світ. фотала на телефон, але то треба їхати самому і дивитися, фото того не передасть.
до речі є місця не замальовані, от малювався якийсь сюжет, а біля нього порожній шмат стіни - там пояснили, що це з поваги до художника. він все життя ту церкву розмальовував, і після нього нікому іншому вже не довірили, щоб залишився в памяті один художник.
іконостас дуже гарний, і так гармонійно у весь решту розпис вливається
і я так думаю, що про Воздвиженську церкву і солеварню зроблю окремий запис, бо тут і так багато фото. так що не перемикайте :)