Книги січня 2014
Ірен Роздобудько "ЛСД".
Не знаю чому досі Роздобудько мені уявлялася виключно як авторка жіночих детективів? Ах, яке задоволення отримала, поки читала. І мова багата, і вміє вона такі думки начебто в банальний сюжет вплести, над якими самому потім цікаво подумати. Тільки от ідея ліцею мені чомусь дуже перегукується з серіалом "інститут шляхетних панянок". Що ще порекомендуєте з її творів?
Люсі Мод Монтгомері Емілі з Місячного Серпа. Трішки схоже на Енн з Зелених Дахів. Тільки тут більше описуються характери інших героїв. Ну і в Енн в 1 книзі виповнилось 16 років, а Емілі лише 14. А так дуже схоже, хіба що Емілі ще любить котів))) Для мен інтригою залишається, за кого ж з трьох Емілі вийде в свій час заміж.Почала другий том англійською читати, бо перекладу немає.Читається легко. Легше ніж Шерлок Холмс. Десь так, як Уальд. Так що рекомендую, як позакласне читання)) А взагалі історія, опис побуту кінця ХІХ ст, оте ще таке дитяче (через вік героїні) і не схоже на теперішнє, абсолютно не цинічне (через час в якому жила авторка) ставлення до світу дуже подобається.
Джоел Остін "Твоє життя найкраще тепер". Люблю книжки видавництва "Свічадо". Мабуть то моє улюблене видавництво з мотиваційною, та психологічною літературою. (Раніше ще любила "Пітер") Раджу усім. Там розповідаються начебто відомі речі що треба жити в теперішньому моменті, памятати про свою вартісність, памятати про найважливіше, не розмінюючись на дрібниці.
ще почитала збірку "365 притч на щодень", цікавий підхід, можна щодня собі якусь вибирати)
А от розчаруванням стала О. Пшик "Укріплені міста, замки, оборонні двори..." Очікувала багато нової інформації дізнатися і спланувати нові мандрівки, але про відомі замки там менше ніж на кількох сайтах, які читаю, а про інші міста, де ймовірно були замки, лише припущення. Ну все ж цінне я з тієї книги винесла -- вона мені допомогла побачити ситуацію в комплексі. І воно справді вражає, коли розумієш, що раніше кожен двір, кожен монастир був укріплений. В упадок це все прийшло після нашестя татар, а відбудовували це все кілька шляхетських родин (бо переходило воно з рук в руки). Хто був не лінивий, той і будував.
Не знаю чому досі Роздобудько мені уявлялася виключно як авторка жіночих детективів? Ах, яке задоволення отримала, поки читала. І мова багата, і вміє вона такі думки начебто в банальний сюжет вплести, над якими самому потім цікаво подумати. Тільки от ідея ліцею мені чомусь дуже перегукується з серіалом "інститут шляхетних панянок". Що ще порекомендуєте з її творів?
Люсі Мод Монтгомері Емілі з Місячного Серпа. Трішки схоже на Енн з Зелених Дахів. Тільки тут більше описуються характери інших героїв. Ну і в Енн в 1 книзі виповнилось 16 років, а Емілі лише 14. А так дуже схоже, хіба що Емілі ще любить котів))) Для мен інтригою залишається, за кого ж з трьох Емілі вийде в свій час заміж.Почала другий том англійською читати, бо перекладу немає.Читається легко. Легше ніж Шерлок Холмс. Десь так, як Уальд. Так що рекомендую, як позакласне читання)) А взагалі історія, опис побуту кінця ХІХ ст, оте ще таке дитяче (через вік героїні) і не схоже на теперішнє, абсолютно не цинічне (через час в якому жила авторка) ставлення до світу дуже подобається.
Джоел Остін "Твоє життя найкраще тепер". Люблю книжки видавництва "Свічадо". Мабуть то моє улюблене видавництво з мотиваційною, та психологічною літературою. (Раніше ще любила "Пітер") Раджу усім. Там розповідаються начебто відомі речі що треба жити в теперішньому моменті, памятати про свою вартісність, памятати про найважливіше, не розмінюючись на дрібниці.
ще почитала збірку "365 притч на щодень", цікавий підхід, можна щодня собі якусь вибирати)
А от розчаруванням стала О. Пшик "Укріплені міста, замки, оборонні двори..." Очікувала багато нової інформації дізнатися і спланувати нові мандрівки, але про відомі замки там менше ніж на кількох сайтах, які читаю, а про інші міста, де ймовірно були замки, лише припущення. Ну все ж цінне я з тієї книги винесла -- вона мені допомогла побачити ситуацію в комплексі. І воно справді вражає, коли розумієш, що раніше кожен двір, кожен монастир був укріплений. В упадок це все прийшло після нашестя татар, а відбудовували це все кілька шляхетських родин (бо переходило воно з рук в руки). Хто був не лінивий, той і будував.