вчора ізвечора проєжжая мімо клюба суйба (в кої то вєкі!) звела мене с рідним таточком. та він, глазастий, вчасно помітив судьбоносний підступ і проворно метнувся в інчий кінець автобусіка,і там вже, розвернувшись до мене фамільним профільом, старанно не помічав всю дорогу.
а сьогодні мені вдруг вздумалось порозмишлять - не оставила лі така
(
Read more... )