Поезія з лялькою №3
Це трапилося весною, в самий розпал карантину. Уявіть собі, що там, за вікном все цвіте, парки повні чудових квітів, а ви не можете туди піти, аби зробити їм фотографії. Хіба що ви - лялька, а на ляльок карантин не розповсюджується. Луна страшенно любить квіти. Вона навіть працює флористом. Щоправда, під час карантину роботи майже не було, і Луна дещо нудилася.
Коли Луна потрапила до Палацового Парку, то одразу вирішила пройтися над ставком. Там завжди були якісь цікаві рослинки. І тим разом... лялька знайшла чудову здобич. Немов зустрілася із самою Весною! І як тут не посміхнутися, і не пригадати слова Поля Верлена.
L'hiver a cessé : la lumière est tiède
Et danse, du sol au firmament clair.
Il faut que le cœur le plus triste cède
À l'immense joie éparse dans l'air.
Вже пройшла зима - широко й розлого
Розлилось навкруг світло і тепло.
Веселіє серце в доброго і злого,
Лагідніє страдника пахмурне чоло.
Коли Луна потрапила до Палацового Парку, то одразу вирішила пройтися над ставком. Там завжди були якісь цікаві рослинки. І тим разом... лялька знайшла чудову здобич. Немов зустрілася із самою Весною! І як тут не посміхнутися, і не пригадати слова Поля Верлена.
L'hiver a cessé : la lumière est tiède
Et danse, du sol au firmament clair.
Il faut que le cœur le plus triste cède
À l'immense joie éparse dans l'air.
Вже пройшла зима - широко й розлого
Розлилось навкруг світло і тепло.
Веселіє серце в доброго і злого,
Лагідніє страдника пахмурне чоло.