Правовой анализ вредительского законопроекта № 2225
Не являясь профессиональным юристом, предлагаю правовой анализ законопроекта № 2225 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)" авторства народного депутата Матейченко, члена комитета Верховного Совета по вопросам предотвращения и противодействия корупции.
Законопроектом пропонується запровадити кримінальну відпоівідальність за
А) посягання на авторитет України як суверенної держави
Б) публічне паплюження, наругу, осквернення чи інші дії спрямовані на підрив авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об‘єднань громадян України,
В) та/або цинічне, зневажливе ставлення й неприйняття як окремих структурних елементів системи державного управління (її відповідних органів), так і держави в цілому, що в подальшому може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя
Згідно пояснювальної записки
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян...
Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення
По-перше автор не дає чіткого визначення перелічених діянь, що створює умови до надто широкого їх тлумачення, а відтак для зловживань з боку правоохоронних органів, наприклад у формі переслідування за критику влади, суб'єктів владних повноважень, партійних об'єднань, що не відповідає засадам захисту прав і свобод громадян.
По-друге, згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а здійснення цього права може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України
Перелік випадків, передбачених Конституцією для обмеження законом конституційного права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань наведений у статті 34 і є виключним.
Такий випадок для обмеження законом конституційного права на свободу думки і слова та для визначення злочинним вільного вираження громадянами їхніх поглядів та переконань як захист, підтримання та збереження авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян статтею 34 Конституції не передбачений.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Захист, збереження та підтримання авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян не можуть бути підставою для обмеження права на вільне вираження своїх поглядів і переконань, оскільки вони не входять у перелік випадків, коли таке право може бути обмежене законом, визначених ст. 34 Конституції, тому запровадження кримінальної відповідальності за реалізацію цього конституційного права стосовно авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян звужує його зміст, а відтак не відповідає вимогам ст. 22 Конституції.
Висновок: законопроект є антиконституційним
запоздалый UPD:
После возникшей бучи в СМИ и соцсетях, законопроект был отозван
Законопроектом пропонується запровадити кримінальну відпоівідальність за
А) посягання на авторитет України як суверенної держави
Б) публічне паплюження, наругу, осквернення чи інші дії спрямовані на підрив авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об‘єднань громадян України,
В) та/або цинічне, зневажливе ставлення й неприйняття як окремих структурних елементів системи державного управління (її відповідних органів), так і держави в цілому, що в подальшому може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя
Згідно пояснювальної записки
Метою прийняття даної законодавчої ініціативи є доповнення правової класифікації системи злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян...
Серед основних цілей ініціювання доповнень до Кримінального кодексу стосовно кваліфікації умисних дій з підриву авторитету держави та її органів влади слід відзначити їх превентивний характер шляхом призначення кримінальної відповідальності за їх порушення
По-перше автор не дає чіткого визначення перелічених діянь, що створює умови до надто широкого їх тлумачення, а відтак для зловживань з боку правоохоронних органів, наприклад у формі переслідування за критику влади, суб'єктів владних повноважень, партійних об'єднань, що не відповідає засадам захисту прав і свобод громадян.
По-друге, згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а здійснення цього права може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України
Перелік випадків, передбачених Конституцією для обмеження законом конституційного права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань наведений у статті 34 і є виключним.
Такий випадок для обмеження законом конституційного права на свободу думки і слова та для визначення злочинним вільного вираження громадянами їхніх поглядів та переконань як захист, підтримання та збереження авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян статтею 34 Конституції не передбачений.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Захист, збереження та підтримання авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян не можуть бути підставою для обмеження права на вільне вираження своїх поглядів і переконань, оскільки вони не входять у перелік випадків, коли таке право може бути обмежене законом, визначених ст. 34 Конституції, тому запровадження кримінальної відповідальності за реалізацію цього конституційного права стосовно авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян звужує його зміст, а відтак не відповідає вимогам ст. 22 Конституції.
Висновок: законопроект є антиконституційним
запоздалый UPD:
После возникшей бучи в СМИ и соцсетях, законопроект был отозван