Dec 08, 2014 14:21
якщо розглядати твір роберта гьюза "барселона: історія міста" то впадає в око певний догматизм в оцінці багатьох моментів історії та культури каталонії та власне барселони, який часто-густо притаманний захадним лівим. також в контексті орвелівського "1984" помітно, що гьюз виявляє типове "двоємисліє", яке так яскраво описав британський автор у своєму безсмертному романі. ледь чи не через сторінку гьюз висловлює повністю протилежні та такі що заперечують одна одну думки і як помітно свято вірить, як в одне так і в інше взаємовиключні твердження. краще б гьюз займався арт-критикою, а не брався за такий складний твір, де намагався втиснути все одразу і зрозуміло, що з того вийшла погана на смак і недоварена каша.
п.с. орвел один з небагатьох західних лівих, який був добре прищіплиний проти типового догматизму та інфантилізму загального для більшості його сучасників лівого толку. а його опис барселони та каталонії в "посвята каталонії" надзвичайно виважений і щирий документ для розуміння цієї країни та її народу.
хуйня нечєловєчєська,
каталонія,
барселона,
минуле,
естети