З БАЛУ НА КОРАБЕЛЬ
так так, бо після львівських вечірок з хранцузьким вином та кав'яром та іншими соціально-літературними вибриками мусив валити у справжні південноукраїнські їбеня, навіть не питайте для чого. задля власного ментального здоровля я назвав це "фольклорною експедицією". стартували з проскурова о 21 годині і полетіли шляхами-трасами до маленького села на кордоні миколаївської та дніпропетровської області. з червоними очима та запухлими пиками ми зустріли світанок десь в районі нового буга і через нетривалий шматочок часу наші ноги відчули твердь смт. казанка. але казанка видалася майже центром цивілізації поруч з кінцевим пунктом "експедиції" - селами михайлівка та нововолодимірівка.
в селі михайлівка нас зустрічав нєвіннаубієнний товариш кіров
далі трохи букви і здимки
проходимо повз, згідно думки аборигенів, "хароший" магазин
далі повз "не дуже хароший" магазин, знову ж таки на думку тубільців
монумент воїнам що стоять за момунетом воїнам разом з соцреалістичною сріблястого кольору скорботною "пієта"
також ми побували в сільраді світлина якої відсутня але там ми побачили представників місцевої фауни
та флори
декоративний елемент при ганку сільради - традиційний розпис пенька у партійних кольорах
пошта часів проїзду ампіратріци Катьки
зазирнули до сільради з бажанням відвідати бібліотеку, секретарку та краєзнавчий куточок. якраз відбувалася сесія сільської ради, обговорювалось питання про сміття (день нароооодження наташі, день нарооооодження наташі, день народження наташі...) потім депутати та депутатки мовча слухали гімн україни. якщо депутати не знають слів державного славня їм пропонується його локальний варіянт "мала батьківщина"
вразили слова цієї так би мовити пісні, такі зворушливі і аж до сорому прості.
бібліотека була зачинена як і краєзнавчий куточок, однак секретарка була на місці і надзвичайно сувора... сказала, що вона на роботі і вапше.
краєзнавчий куточок детектед
краєвидів на превеликий жаль не назнімав але маю приклад тамтешньої архітектури середини ХХ сторіччя
а також вулицю села нововолодимірівка з фольклорними гусями
десь так все і було, а далі знов були биті шляхи і сотні здоланих кілометрів додому.