(Untitled)

[basiyaka]

гадаю, вам вже трохи приїлися мої стагнаційні коряві віршики, тому вирішив написати щось прозою, і розкрити якусь одну з моїх думок. Сьогодні, я спробую звернути увагу на досить дивні тенденції, які я помічаю, і які власне для мене є зовсім невтішними. Вони стосуються таких понять як еліта, а отже, і нація

Comments

[flying_glass]

СЕЛО є в кожному з нас (а тим паче, у Вас), і не варто так високо себе ставити;) еліту нації винищили ще на початку минулого століття. а ті, що вижили, були змушені асимілюватися з СЕЛОМ. отакі от парадокси:)

[basiyaka]

а бил лі мальчік взагалі?
На початку минулого століття??? дивно, дивно. Бо якщо не було країни, то не може бути і еліти. Якщо не було народу, нації, то не може бути і його еліти. Поняття еліти є чимось іншим, більш екзистенційно наповненим. Бо можна вважати себе елітою, тільки того що ти депутат ВР. Можна вважати себе елітою, бо ти володар заводу. Але хіба це дійсно так? ось де ключ мого питання, а не в село чи не село. В селі теж може бути еліта.

[flying_glass]

згодна, еліта в селі може бути... тоді чому ж ти "сидів і плювався"?
може, саме з цих гібридів епохи українського поц-модернізму, якими є ми, колись виросте шось путнє? і може, саме вони шось змінять ТУТ, в Україні, а не пускатимуть сльозу, спостерігаючи за тим, яка тут попа, з Кенеди чи звідкись ще?

[basiyaka]

а мені і так подобається і ніц змінювати я не хочу. Мене не турбує, культура інших і ввічливість, я за своєю ввічливістю і озайність ледь встигаю...