Тут немає часу
немає сенсу
але є спогади. 
Колись у Лозниці жили 500 людей. Сьогодні - 16. Вони далеко від зони відчуження. Їх не виселяли примусово. Вони самі поїхали. Хати повалилися, розікрали... 
А тепер дехто повертається. Хтось новий заселяється у чужі покинуті хати. Райрада дозволяє за окрему плату там жити.


( Read more... )