Найдивовижніший дзвінок за останні років 10.
Ми не бачилися років 15! Колись по черзі крали яйця зі своїх стаєнь і місили тісто з піску і тих яєць, ловили п"явок в річці, витирали штанами мазут в дорожному управлінні через паркан від нашого двору... Так було щоліта упродовж багатьох років.
В трубці голос 27-річного чоловіка, а мені перед очима 10-річний Тарасик в кепочці. Уявлення не маю як він виглядає зараз.
Ми майже 2 години говорили по телефону. І не наговорилися. Говорили так, ніби й не прощалися ніколи. Це таке щастя -знайти старого друга!