Определение Автономии в Украинской Советской Энциклопедии, 1977, т. 1
АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА (АРСР) - радянська соціалістична республіка, що входить до складу союзної радянської соціалістичної республіки на основі політичної автономії і здійснює держ. владу на автономних засадах; одна з форм національної державності, втілення суверенітету нації. Кожна АРСР має свою територію і Конституцію, свої найвищі органи державної влади - Верховну Раду і Президію Верховної Ради, уряд - Раду Міністрів, Верховний Суд.
В усіх АРСР є прокурор авт. республіки.
Громадянин АРСР є громадянином відповідної союзної республіки і СРСР.
Конституцію АРСР затверджує Верховна Рада союзної республіки.
Кожна АРСР, незалежно від кількості населення, має 11 представників у Раді Національностей Верховної Ради СРСР.
АРСР бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання Союзу РСР і союзної республіки, через найвищі органи державної влади і управління відповідно Союзу РСР і союзної республіки. АРСР сприяє здійсненню повноважень Союзу РСР і союзної республіки на своїй території, проводить у життя рішення органів державної влади і управління Союзу РСР і союзної республіки. АРСР має широку компетенцію:
приймає Конституцію і здійснює контроль за її додержанням;
визначає районний поділ, законодавство АРСР;
затверджує свій нар.-госп. план і бюджет та звіт про його виконання;
встановлює держ. і місц. податки, збори і неподаткові доходи, керує виконанням бюджетів відповідних місц. Рад;
керує страховою та ощадною справою;
здійснює управління пром., с.-г. і торг, підприємствами та орг-ціями респ.
підпорядкування, а також керівництво місц. пром-стю;
контроль і нагляд за станом і управлінням підприємств, підпорядкованих органам СРСР і союзної республіки; керівництво та контроль за порядком користування землею, надрами, лісами і водами;
керівництво соціально- культ. будівництвом.
АРСР має свою столицю. Держ. гербом і прапором АРСР є держ. герб і прапор відповідної союзної республіки.
В СРСР (1977) 20 АРСР:
в РРФСР - Башкирська, Бурятська, Дагестанська, Кабардино- Балкарська, Калмицька,
Карельська, Комі, Марійська, Мордовська, Північно-Осетинська, Татарська, Тувинська, Удмуртська, Чечено-Інгушська, Чуваська, Якутська;
в АзРСР - Нахічеванська;
в Груз. РСР - Абхазька і Аджарська;
в Узб. РСР - Каракалпацька. Див. також статті про окремі автономні республіки.
АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ - в СРСР область, що відрізняється особливостями національного складу населення і входить до союзної радянської соціалістичної республіки на засадах адміністративної автономії; одна з форм здійснення нацією свого права на самовизначення. Компетенція А. о. визначається Положенням про
А. о., що його затверджує Верховна Рада відповідної союзної республіки.
Кожна А. о., незалежно від кількості населення, має 5 представників у Раді Національностей Верховної Ради СРСР.
Органом держ. влади в А. о. є обласна Рада народних депутатів. В СРСР (1977) є 8 А. о.: в РРФСР - Адигейська, Горно-Алтайська, Єврейська, Карачаєво-Черкеська, Хакаська; в Аз. РСР - Нагірно-Карабахська; в Груз. РСР - Південно-Осетинська; в Тадж. РСР - Горно- Бадахшанська.
АВТОНОМНИЙ ОКРУГ - в СРСР національно-державне утворення, що входить до складу краю або області; одна з форм радянської автономії. В СРСР є 10 А. о. (всі в складі РРФСР):
Коряцький, Чукотський, Таймирський, Евенкійський, Ненецький, Агинський Бурятський, Комі-Перм’яцький, Усть-Ординський Бурятський Ханти-Мансійський, Ямало-Ненецький. Кожний А. о. безпосередньо представлений у Верховній Раді СРСР.
Від А. о. обирають одного депутата до Ради Національностей.
Органом державної влади в А. о. є окружна Рада нар. депутатів.
Закон про А. о. затверджує Верховна Рада союзної республіки.
Источник: Українська радянська енциклопедія, Київ: Поліграфкнига, 1977. - 624 с.
P.S. "Крым превращен в передовую индустриально-аграрную национальную республику." "Коренное население-татары, крымчаки и караимы" (Из статьи "КРЫМСКАЯ АССР" в Малой советской энциклопедии, 1937, т. 5 )
«Статья 1. Восстановить Крымскую Автономную Советскую Социалистическую Республику в пределах территории Крымской области в составе Украинской ССР.»
(ЗАКОН УССР «О восстановлении Крымской Автономной Советской Социалистической Республики») г. Киев,12 февраля 1991 г.
Читать по теме: Статья КРЫМСКАЯ АССР в Малой советской энциклопедии, 1937, т. 5
Статус Республики в составе Российской Федерации в юр. словарях и энциклопедиях
Статья "Автономная советская социалистическая республика", Советский юридический словарь, 1953 год
"Автономная советская социалистическая республика", Юридический энциклопедический словарь, 1984 год
Статья "Автономная республика", 1950, Большая советская энциклопедия
Статья "Автономная советская социалистическая республика" Большая советская энциклопедия, 1926 г
В усіх АРСР є прокурор авт. республіки.
Громадянин АРСР є громадянином відповідної союзної республіки і СРСР.
Конституцію АРСР затверджує Верховна Рада союзної республіки.
Кожна АРСР, незалежно від кількості населення, має 11 представників у Раді Національностей Верховної Ради СРСР.
АРСР бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання Союзу РСР і союзної республіки, через найвищі органи державної влади і управління відповідно Союзу РСР і союзної республіки. АРСР сприяє здійсненню повноважень Союзу РСР і союзної республіки на своїй території, проводить у життя рішення органів державної влади і управління Союзу РСР і союзної республіки. АРСР має широку компетенцію:
приймає Конституцію і здійснює контроль за її додержанням;
визначає районний поділ, законодавство АРСР;
затверджує свій нар.-госп. план і бюджет та звіт про його виконання;
встановлює держ. і місц. податки, збори і неподаткові доходи, керує виконанням бюджетів відповідних місц. Рад;
керує страховою та ощадною справою;
здійснює управління пром., с.-г. і торг, підприємствами та орг-ціями респ.
підпорядкування, а також керівництво місц. пром-стю;
контроль і нагляд за станом і управлінням підприємств, підпорядкованих органам СРСР і союзної республіки; керівництво та контроль за порядком користування землею, надрами, лісами і водами;
керівництво соціально- культ. будівництвом.
АРСР має свою столицю. Держ. гербом і прапором АРСР є держ. герб і прапор відповідної союзної республіки.
В СРСР (1977) 20 АРСР:
в РРФСР - Башкирська, Бурятська, Дагестанська, Кабардино- Балкарська, Калмицька,
Карельська, Комі, Марійська, Мордовська, Північно-Осетинська, Татарська, Тувинська, Удмуртська, Чечено-Інгушська, Чуваська, Якутська;
в АзРСР - Нахічеванська;
в Груз. РСР - Абхазька і Аджарська;
в Узб. РСР - Каракалпацька. Див. також статті про окремі автономні республіки.
АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ - в СРСР область, що відрізняється особливостями національного складу населення і входить до союзної радянської соціалістичної республіки на засадах адміністративної автономії; одна з форм здійснення нацією свого права на самовизначення. Компетенція А. о. визначається Положенням про
А. о., що його затверджує Верховна Рада відповідної союзної республіки.
Кожна А. о., незалежно від кількості населення, має 5 представників у Раді Національностей Верховної Ради СРСР.
Органом держ. влади в А. о. є обласна Рада народних депутатів. В СРСР (1977) є 8 А. о.: в РРФСР - Адигейська, Горно-Алтайська, Єврейська, Карачаєво-Черкеська, Хакаська; в Аз. РСР - Нагірно-Карабахська; в Груз. РСР - Південно-Осетинська; в Тадж. РСР - Горно- Бадахшанська.
АВТОНОМНИЙ ОКРУГ - в СРСР національно-державне утворення, що входить до складу краю або області; одна з форм радянської автономії. В СРСР є 10 А. о. (всі в складі РРФСР):
Коряцький, Чукотський, Таймирський, Евенкійський, Ненецький, Агинський Бурятський, Комі-Перм’яцький, Усть-Ординський Бурятський Ханти-Мансійський, Ямало-Ненецький. Кожний А. о. безпосередньо представлений у Верховній Раді СРСР.
Від А. о. обирають одного депутата до Ради Національностей.
Органом державної влади в А. о. є окружна Рада нар. депутатів.
Закон про А. о. затверджує Верховна Рада союзної республіки.
Источник: Українська радянська енциклопедія, Київ: Поліграфкнига, 1977. - 624 с.
P.S. "Крым превращен в передовую индустриально-аграрную национальную республику." "Коренное население-татары, крымчаки и караимы" (Из статьи "КРЫМСКАЯ АССР" в Малой советской энциклопедии, 1937, т. 5 )
«Статья 1. Восстановить Крымскую Автономную Советскую Социалистическую Республику в пределах территории Крымской области в составе Украинской ССР.»
(ЗАКОН УССР «О восстановлении Крымской Автономной Советской Социалистической Республики») г. Киев,12 февраля 1991 г.
Читать по теме: Статья КРЫМСКАЯ АССР в Малой советской энциклопедии, 1937, т. 5
Статус Республики в составе Российской Федерации в юр. словарях и энциклопедиях
Статья "Автономная советская социалистическая республика", Советский юридический словарь, 1953 год
"Автономная советская социалистическая республика", Юридический энциклопедический словарь, 1984 год
Статья "Автономная республика", 1950, Большая советская энциклопедия
Статья "Автономная советская социалистическая республика" Большая советская энциклопедия, 1926 г