АНОНС: 14-30 09.04.13 SOS! Cлухання судової справи про виселення психічно-хворої громадянки
АНОНС: о 14-30 вівторок 09 квітня 2013 - SOS! Cлухання судової справи про виселення психічно-хворої громадянки К. (та її 20-річної дочки - студентки), які стали жертвами квартирного афериста
SOS! Help! 09 квітня 2013 в Апеляційному суді міста Києва відбудеться фінальне слухання цивільної справи №2/2610/515/2012 про відібрання квартири (і виселення) психічно-хворої громадянки К.1969 р.н. (та її 20-ти річної доньки-студентки), які стали жертвами квартирного афериста - (колишнього чоловіка К. і батька дівчини).
Екс-чоловік Відповідачки - громадянин Росії програвся в казино і з допомогою обману примусив дружину підписати в банку договір поруки та договір іпотеки-(застави) квартири на користь банку (а сам взяв кредит на велику суму і покинув родину назавжди).
Жінці він сказав, що це - проста формальність, потрібна лише її згода для отримання кредиту, не більше. Нині "батько" не виплативши кредит, покинув родину із дочкою-студенткою 20 років, сам перебуває в розшуку, а банк нині - подав позов про відібрання квартири і виселення жінки з дитиною просто на вулицю.
Витяг з психіатричної експертизи: "на період часу, до якого відноситься укладення договору поруки (07.05.07) громадянка К. страждала на розлад адаптації, змішану тривожно-дересивну реакцію в особистості з астенічною акцентуацією особистості (F43.22 згідно з МКХ-10), що суттєво впливало на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними."
Окрім того, батьки дівчинки: батько - Борис К. та Антоніна К., укладаючи з банком «Фінанси і Кредит» договір іпотеки квартири №__ в будинку № 6 по вулиці Мельникова в м. Києві (надалі за текстом - спірна квартира) від 07.05.2007р. порушили право неповнолітньої доньки на користування житлом, яке і зараз є її єдиним місцем для проживання. На момент укладення вищевказаного договору іпотеки дівчинці було лише 15 років.
Відповідно до принципу 4 Декларації прав дитини та статті 18 ЗУ «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно з частиною третьою статті 17 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Крім того, частиною четвертою статті 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Ніякого дозволу ані батьки, ані представники банку «ФіК», ані нотаріус Степаненко - не отримували! (див.лист зі служби в справах дітей - додаю). Для уникнення від виконання зобов’язання щодо отримання дозволу органів опіки та піклування, вищевказані особи, діючи у змові, зняли з реєстрації 15-ти річну дівчинку. В результаті чого вона не була ніде не зареєстрована протягом тривалого часу.
Частиною шостою статті 203 ЦК України встановлено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Зідно частини першої статті 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Також однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю та є недійсним з моменту вчинення.
video: http://youtu.be/ZDTQhc0NaZU
місце суду: Апеляційний суд м. Києва, пл. Солом’янська, 2А - (суддя Котула),
цивільна справа №22с\796\2198\2013
тел. 050-947-5564 Олег або 095-015-96-26 Анна, юристи потерпілої громадянки
SOS! Help! 09 квітня 2013 в Апеляційному суді міста Києва відбудеться фінальне слухання цивільної справи №2/2610/515/2012 про відібрання квартири (і виселення) психічно-хворої громадянки К.1969 р.н. (та її 20-ти річної доньки-студентки), які стали жертвами квартирного афериста - (колишнього чоловіка К. і батька дівчини).
Екс-чоловік Відповідачки - громадянин Росії програвся в казино і з допомогою обману примусив дружину підписати в банку договір поруки та договір іпотеки-(застави) квартири на користь банку (а сам взяв кредит на велику суму і покинув родину назавжди).
Жінці він сказав, що це - проста формальність, потрібна лише її згода для отримання кредиту, не більше. Нині "батько" не виплативши кредит, покинув родину із дочкою-студенткою 20 років, сам перебуває в розшуку, а банк нині - подав позов про відібрання квартири і виселення жінки з дитиною просто на вулицю.
Витяг з психіатричної експертизи: "на період часу, до якого відноситься укладення договору поруки (07.05.07) громадянка К. страждала на розлад адаптації, змішану тривожно-дересивну реакцію в особистості з астенічною акцентуацією особистості (F43.22 згідно з МКХ-10), що суттєво впливало на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними."
Окрім того, батьки дівчинки: батько - Борис К. та Антоніна К., укладаючи з банком «Фінанси і Кредит» договір іпотеки квартири №__ в будинку № 6 по вулиці Мельникова в м. Києві (надалі за текстом - спірна квартира) від 07.05.2007р. порушили право неповнолітньої доньки на користування житлом, яке і зараз є її єдиним місцем для проживання. На момент укладення вищевказаного договору іпотеки дівчинці було лише 15 років.
Відповідно до принципу 4 Декларації прав дитини та статті 18 ЗУ «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно з частиною третьою статті 17 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Крім того, частиною четвертою статті 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Ніякого дозволу ані батьки, ані представники банку «ФіК», ані нотаріус Степаненко - не отримували! (див.лист зі служби в справах дітей - додаю). Для уникнення від виконання зобов’язання щодо отримання дозволу органів опіки та піклування, вищевказані особи, діючи у змові, зняли з реєстрації 15-ти річну дівчинку. В результаті чого вона не була ніде не зареєстрована протягом тривалого часу.
Частиною шостою статті 203 ЦК України встановлено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Зідно частини першої статті 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Також однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю та є недійсним з моменту вчинення.
video: http://youtu.be/ZDTQhc0NaZU
місце суду: Апеляційний суд м. Києва, пл. Солом’янська, 2А - (суддя Котула),
цивільна справа №22с\796\2198\2013
тел. 050-947-5564 Олег або 095-015-96-26 Анна, юристи потерпілої громадянки