Неналежна робота адвоката в справі про вбивство судді Зубкова

Jan 25, 2013 02:41

Уявіть, що перед Вами сидять троє: Гітлер, Сталін та адвокат. Уявіть, що у вас в руках револьвер і там є лише 2 патрони. Як Ви їх будете використовувати?
Правильна відповідь: обидва набої - в адвоката!
Чому?
А щоби навєрняка!

Коли я був ще студентом-першокурсником Університету я ніяк не міг збагнути цей анекдот, і напевно до недавнього часу не розумів. Аж поки не почав знайомитись з десятками справ про тяжкі злочини (в т.ч.вбивства), які мені і моїм колегам почали надсилати з усієї країни невинно-засуджені, та їх родичі останні кілька років. Почитавши ці матеріали, розумієш, що цей анекдот про Гітлера, Сталіна та адвоката - не анекдот, і що там є лише доля жартів насправді. Неналежна работа адвоката (bad lawyering) - це один із ключових факторів несправедливих засуджень в усьому світі. Власне за оцінками Innocence Project в США кожен п’ятий невинно засуджений потрапляє до в’язниці саме через неналежну роботу адвоката. У кожного лікаря - є своє кладовище. Так і напевно у кожного адвоката - є свій скелет в шафі. Справи де ти недопрацював, недочитав, не додавив до побєдного. Проте, найгірше що може статися із підозрюваним та\або обвинуваченим - це міліцейський або як кажуть в народі -«мєнтовський» адвокат. Як правило так кличуть юристів, які зазвичай de facto виконують роль другого прокурора в справі. Міліцейський адвокат de jure своєю присутністю виконує функцію номінального захисника, який мав би гарантувати законність проведеної певної слідчої дії, проте по факту є лише «меблями». Тобто адвокат, який не робить нічого окрім, власне, того, що торгує обличчям. Тобто на відео відтворення скажімо - він є, в матеріалах справи на протоколі допиту - зазвичай є його підпис, але не більше того. На цьому його роль як захисника закінчується. Іноді підозрюваний зазвичай думає що захисника надіслали друзі, або слідчий каже: «Це ж Ваші родичі надіслали захисника!» Якщо людина таки підписує угоду з таким вовком в овечій шкурі - це пастка. І довести щось потім буде надзвичайно складно. Міліцейський адвокат - «меблі» зазвичай ніколи іще до проведення будь-якої слідчої дії не наполягає на конфіденційному побаченні із затриманою особою, не запитує як самопочуття клієнта, і чи не потребує він скажімо медичної допомоги. Такий адвокат є другом слідчого і відтак одразу погоджується на будь-який допит чи то відтворення тощо - тобто його клієнт\затримана особа\ взагалі цілком і повністю буде позбавлений всіх прав і можливостей поспілкуватися з адвокатом-захисником, в т.ч. буде позбавлений можливості розказати щось (скажімо про те, що його\її «ламали» психологічно, знущались фізично, погрожували завдати шкоди рідним і близьким тощо). Клієнт стовідсотково буде позбавлений можливості спитати поради, попросити про допомогу тощо. Якщо Ви думаєте, що таке ганебне явище як «міліцейський» адвокат є вигадкою, раджу Вам почитати про справу «Вітєбского душителя» або спитати про це у нещодавно звільнених пологівських «Маніяків»: Яші Поповича, Миколи Демчука, Віталія Каїри, Ігоря Рижкова, а також у інших невинно засуджених: Олега Васильчука, Дмитра і Володимира Смирнових (які проходили по «Справі Кукси Світлани» (вбивство фермера)), Євгена Новіцького, Юрій Мосєєнкова та сотні інших, які через таких адвокатів на досудовому слідстві провели хто в СІЗО, а хто в колоніях кращі роки свого життя. Ні за цапову душу провели! Якщо Ви почитаєте вирок Голосївського райсуду столиці (суддів Бондаренко Г.В., Новак А.В., Пасинок В.С.)по справі Павліченко від 02 жовтня 2012 року, Ви побачите, що він на відсотків 50% побудований на «добровільному зізнанні» Сергія Павліченко, отриманому під час досудового слідства. Цитую вирок Голосївського райсуду столиці від 02 жовтня 2012 року: «Допитаний в суді підсудний Павліченко С.Д. свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що … під час його допитів слідчий тиск на нього не чинив, йому був призначений захисник, якому він казав про погрози, проте захисник не реагував на це. У слідчого розповів те, що йому перед цим показали та розповіли в УБОП, він був дуже наляканий. Чому він не відмовився від участі призначеного йому захисника, пояснити не може… Крім того, слід вказати, що під час досудового слідства підсудний Павліченко С.Д. за участю захисника давав покази, згідно яких він в повній мірі визнавав свою вину та вину свого батька Павліченка Д.О. у вчиненні вбивства судді Зубкова С.О., розповідав детально про всі обставини підготовки та вчинення даного злочину, під час проведення відтворення обстановки та обставин події за його участю на місці у присутності захисника, понятих та експерта показував та вказував, яким чином відбувалися події 21.03.2011 року за участю його та батька (т. 8 а.с. 161-167, 178-187, 189-202). Суд визнає вказані покази правдивими.»

Адвокат Грубський Андрій Віталійович і його роль в справі Павліченок
Власне, є одне питання. Хто він? Звідки взявся в справі? Хто його запросив бути захисником Сергія Павліченко? Хто підписав з ним угоду? На сайті реєстру адвокатів читаємо, що: Грубський Андрій Віталійович є адвокатом з 27.10.2010 (Номер свідоцтва №4331). Прикріплений він до Київської обласної КДКА (Артема, 10). Знаємо, що він спеціалізується на правах жінок, правах в’язнів, і що ще по сумісництву він є кумом слідчого прокуратури Києва пана Геннадія Рибки. Їх дуже часто бачать разом, вони навіть час від часу разом ходять обідати. Така дружба - це не злочин звичайно, але в світі останніх подій, така поведінка адвоката є більш ніж дивною. І не може не викликати кіпу запитань. Андріє Віталійовичу, хто Ви? На кого працююте? Мені як юристу особисто дуже не зручно перед Павліченками, що серед нас є продажні адвокати, які відверто підставляють своїх підзахисних на досудовому слідстві (серед іншого нехтуючи базовими вимогами адвокатської етики). Андрію Віталійовичу, Ви не замислювались, що не бажаючи псувати стосунки із кумом, і фактично виконуючи роль щита для корумпованого правосуддя Ви, і тільки Ви саджаєте невинних за грати на тривале ув’язнення? Чи не забагато Ви на себе берете? Ваше сумління ніколи не питало Вас про те, що Ви залишаєте сиротою маленького хлопчика Івана Павліченка 2004 року народження, батька якого і рідного брата якого Ви і Ваші друзі «перевертні» в погонах і мантіях відправили на довічне?

право на справедливий суд, право на захист

Previous post Next post
Up