(no subject)
складно це все. щотридні щось / хтось вибиває з колії, затоплює неочікуваний хук знизу. і навіть не випадає захищатися. деколи це такі удари, що й відповідати якось нечемно, а перетерпіти - важко.
важко.
а ще складно, коли з твого життя зникає людина, спершу повільно, потім остаточно. і ти залишаєшся із знанням того, що завжди, до кінця твого життя, до кінця твого здорового глузду і свідомості, про цю людину нагадуватимуть твої довгі пальці - навіть коли зітруться спогади, окремі епізоди, звучання голосу, розгубляться фотографії. хтось знову захоплюватиметься твоїми руками, а ти точно знатимеш, у кого були такі ж, тільки витонченіші, такі, що їх не попсувала навіть важка фізична праця, а в тобі цей спадок уже зараз почав втрачати гармонійність форм (якщо взагалі так можна говорити про пальці рук).
важко.
а ще складно, коли з твого життя зникає людина, спершу повільно, потім остаточно. і ти залишаєшся із знанням того, що завжди, до кінця твого життя, до кінця твого здорового глузду і свідомості, про цю людину нагадуватимуть твої довгі пальці - навіть коли зітруться спогади, окремі епізоди, звучання голосу, розгубляться фотографії. хтось знову захоплюватиметься твоїми руками, а ти точно знатимеш, у кого були такі ж, тільки витонченіші, такі, що їх не попсувала навіть важка фізична праця, а в тобі цей спадок уже зараз почав втрачати гармонійність форм (якщо взагалі так можна говорити про пальці рук).