ефект метелика
колись давно до мене на роботу пришла Н. (яка цього ніколи не прочитає) і принесла красиву-красиву квітку.
і я подумала, що ця квітка дуже пасувала би О., публічній особі (яка цього не прочитає). і що от якби О. зайшла до мене на роботу, чого, звісно, не могло статися, то я би їй цю квітку й подарувала, просто так.
а того вечора там, де я працювала, відбувалася презентація книжки письменника Б. (він цього напевно не прочитає, взагалі невідомо, які в нього стосунки з інтернетом, тим більше з жж). і О. чомусь прийшла привітати його з книжкою. хоча О. загалом дуже нечасто приходить на презентації просто послухати.
і от я зрозуміла, що якщо так, то треба. взяла цю квітку і подарувала. просто так. зі словами: "ви знаєте, я увесь день думала, що ця квітка якраз для вас, ну і тому ви візьміть, це нічого не означає і справді так і є, я навіть не вигадую".
О. взяла. кажуть, вона потім йшла біля Оперного і тулила цю квітку до обличчя. втім, може, це вигадка, щоб зробити мені приємність.
потім виявилося, що Н. (яка цього ніколи не прочитає) квітку подарував А. (який ніколи цього не прочитає), і їй треба було кудись цю красу збагрити. так, принаймні, стверджував С. (який точно це прочитає і напише сто листів про те, що його всі впізнали і як я могла), плюючись жовчю на всі боки і намагаючись зробити мені неприємно. я йому вірю, чому ні.
а через рік моє життя змінилося.
і я подумала, що ця квітка дуже пасувала би О., публічній особі (яка цього не прочитає). і що от якби О. зайшла до мене на роботу, чого, звісно, не могло статися, то я би їй цю квітку й подарувала, просто так.
а того вечора там, де я працювала, відбувалася презентація книжки письменника Б. (він цього напевно не прочитає, взагалі невідомо, які в нього стосунки з інтернетом, тим більше з жж). і О. чомусь прийшла привітати його з книжкою. хоча О. загалом дуже нечасто приходить на презентації просто послухати.
і от я зрозуміла, що якщо так, то треба. взяла цю квітку і подарувала. просто так. зі словами: "ви знаєте, я увесь день думала, що ця квітка якраз для вас, ну і тому ви візьміть, це нічого не означає і справді так і є, я навіть не вигадую".
О. взяла. кажуть, вона потім йшла біля Оперного і тулила цю квітку до обличчя. втім, може, це вигадка, щоб зробити мені приємність.
потім виявилося, що Н. (яка цього ніколи не прочитає) квітку подарував А. (який ніколи цього не прочитає), і їй треба було кудись цю красу збагрити. так, принаймні, стверджував С. (який точно це прочитає і напише сто листів про те, що його всі впізнали і як я могла), плюючись жовчю на всі боки і намагаючись зробити мені неприємно. я йому вірю, чому ні.
а через рік моє життя змінилося.