(no subject)
бувають же люди, які пишуть і говорять про інших людей такі речі, які прирівнюються до зради. і навіть не так - власне, факт того, що тобі таке говорять, теж вражає як зрада і образа й тебе теж.
і це все так паскудно, так огидно, і повторюється систематично, попри не-мовчання з твого боку, попри прохання не робити і не говорити таких речей. і ти дуже добре знаєш відповідь на запитання про сенс такого спілкування - власне, перевиховати ще нікому нікого не вдалося.
і ти думаєш: цікаво, а що ті, інші люди знають про мене?.. чи здогадуються вони, як багато про них знаю я?.. скільки з цього всього вигадано?
це так спокусливо: взяти контакти, звірити версії; зрештою, просто кілька разів натиснути кнопку блокування у соцмережах, у пошті, месенджерах, у телефоні, і більше ніколи до цього не повертатися.
натомість ти на диво мало розтрачуєшся на істерики. у чомусь впізнаєш себе і сподіваєшся, що до такого рівня підлості ще не скочувалася.
ти знаєш із особистого й художнього досвіду: і це мине.
і це все так паскудно, так огидно, і повторюється систематично, попри не-мовчання з твого боку, попри прохання не робити і не говорити таких речей. і ти дуже добре знаєш відповідь на запитання про сенс такого спілкування - власне, перевиховати ще нікому нікого не вдалося.
і ти думаєш: цікаво, а що ті, інші люди знають про мене?.. чи здогадуються вони, як багато про них знаю я?.. скільки з цього всього вигадано?
це так спокусливо: взяти контакти, звірити версії; зрештою, просто кілька разів натиснути кнопку блокування у соцмережах, у пошті, месенджерах, у телефоні, і більше ніколи до цього не повертатися.
натомість ти на диво мало розтрачуєшся на істерики. у чомусь впізнаєш себе і сподіваєшся, що до такого рівня підлості ще не скочувалася.
ти знаєш із особистого й художнього досвіду: і це мине.