стосовно проблем під час боротьби
Вуглеводозалежна особа має велику проблему. Звичайно, вона має її не одну, але є найбільша. Це ненажерливість. Тобто, будь яке вживання їжі викликає стійке бажання "дозаправитися", незважаючи на те, що порція була нормальною (для нормальної людини).
Це залежність. Залежність від вуглеводів вчені останнім часом порівнюють з наркозалежністю. І вони мають рацію (не тільки кулемет).
Чим привертають увагу різні плани харчування, які базуються на білках і жирах: тим, що можна "доганятися" м'яском без відчуття сорому і вини, а, головне, без підвищення ваги. Навіть навпаки. Але в цих підходах до харчування є маленькі нюанси, які не всі бачать і виконують.
Перше - це вітаміни і мінерали, які треба вживати, бо у білково-жирових дієтах вони дуже швидко вимиваються з організму, а тому ви можете померти від серцевого нападу з приводу гострої нестачі калія, наприклад, замість отримання бажаної стрункості і здоров'я.
Друге - це вживання простої води у кількості не менше ніж два літри. Не думайте, що для кожної людини це так просто.
І тут виникає ділема: або перейти до білково-жирового харчування, та строго виконувати все те, до чого можуть не дійти руки, або шукати щось інше.
Інше - це вегетаріанство або веганство, де вітамінів досхочу, але теж є "але". Вегани їдять овочі, фрукти, горіхи, крупи. З крупами все ок, навіть з фруктами і горіхами. Вони присутні будь якої пори року. За овочі такого не скажеш. З овочів є картопля, морква, буряк, гарбуз, - те, що можна якось зберегти взимку. Можна купити огірки і помідори, перець. Кабачок - тільки літом. Хоча можна придбати морожені овочі у суміші, чи морозити самій влітку.
Але тут теж є особливість. Фрукти у своїй більшості солодкі. А у залежного в крові і так цукру більше, ніж достатньо. З іншого боку не треба думати про вітаміни і добавки. Бо всі вітаміни знаходяться в самій їжі. Жири можна збалансувати хоча б тією ж олією та горіхами. Але як не спуститися до вживання хліба, макаронів, картоплі і фруктів, якщо до овочів ставишся досить прохолодно?
Вихід є, звичано, з будь-якої ситуації він є, це - просто перестати жерти. Де слово просто - зовсім не так просто, як здається.
Зменшення порції і дотримування цього зменшення - ось що найважче у будь якій системі, яка налаштована на здорове харчування.
Якось дивилася інтерв'ю з чоловіком, який начхав на дієти і просто зменшив розмір порції до такої, яка вміщувалася на блюдечку, і замість ложки столової, він користувався чайною. Довго пережовуючи, він задовольняв свої смакові потреби, а організм, використовуючи так звані запаси, задовольняв свої. Він пропонував свій підхід до харчування, кажучи, що це дуже легко. Насправді - такий підхід, хоч і дуже дійовий, але найважчий. Саме для залежної людини. Це як пропонувати наркоману замість його звичайної дози її десяту частину.
Але. Всюди є своє "але". Залежності хочеться позбутися. Будь-якої. Людині не подобається залежність.
От тут встає мотивація. Вона повинна бути залізною. Суперміцною. Від якої є радість і задоволення. Бо залежна людина женеться за задоволенням, якого у неї немає. А гормон щастя може виникати не тіьки від шматочка тортика, ненажера може взагалі не вживати солодкого, вона буде кайфувати й від бутербродів із сиром чи пательні зі смаженою картопелькою.
І який з цього всього висновок?
Не зменшуючи не будеш отримувати зменшеня і здоров'я в одному флаконі. Про залізобетонну мотивацію будуть окремі думки.
This entry was originally posted at https://aucubagold.dreamwidth.org/2922505.html.
Це залежність. Залежність від вуглеводів вчені останнім часом порівнюють з наркозалежністю. І вони мають рацію (не тільки кулемет).
Чим привертають увагу різні плани харчування, які базуються на білках і жирах: тим, що можна "доганятися" м'яском без відчуття сорому і вини, а, головне, без підвищення ваги. Навіть навпаки. Але в цих підходах до харчування є маленькі нюанси, які не всі бачать і виконують.
Перше - це вітаміни і мінерали, які треба вживати, бо у білково-жирових дієтах вони дуже швидко вимиваються з організму, а тому ви можете померти від серцевого нападу з приводу гострої нестачі калія, наприклад, замість отримання бажаної стрункості і здоров'я.
Друге - це вживання простої води у кількості не менше ніж два літри. Не думайте, що для кожної людини це так просто.
І тут виникає ділема: або перейти до білково-жирового харчування, та строго виконувати все те, до чого можуть не дійти руки, або шукати щось інше.
Інше - це вегетаріанство або веганство, де вітамінів досхочу, але теж є "але". Вегани їдять овочі, фрукти, горіхи, крупи. З крупами все ок, навіть з фруктами і горіхами. Вони присутні будь якої пори року. За овочі такого не скажеш. З овочів є картопля, морква, буряк, гарбуз, - те, що можна якось зберегти взимку. Можна купити огірки і помідори, перець. Кабачок - тільки літом. Хоча можна придбати морожені овочі у суміші, чи морозити самій влітку.
Але тут теж є особливість. Фрукти у своїй більшості солодкі. А у залежного в крові і так цукру більше, ніж достатньо. З іншого боку не треба думати про вітаміни і добавки. Бо всі вітаміни знаходяться в самій їжі. Жири можна збалансувати хоча б тією ж олією та горіхами. Але як не спуститися до вживання хліба, макаронів, картоплі і фруктів, якщо до овочів ставишся досить прохолодно?
Вихід є, звичано, з будь-якої ситуації він є, це - просто перестати жерти. Де слово просто - зовсім не так просто, як здається.
Зменшення порції і дотримування цього зменшення - ось що найважче у будь якій системі, яка налаштована на здорове харчування.
Якось дивилася інтерв'ю з чоловіком, який начхав на дієти і просто зменшив розмір порції до такої, яка вміщувалася на блюдечку, і замість ложки столової, він користувався чайною. Довго пережовуючи, він задовольняв свої смакові потреби, а організм, використовуючи так звані запаси, задовольняв свої. Він пропонував свій підхід до харчування, кажучи, що це дуже легко. Насправді - такий підхід, хоч і дуже дійовий, але найважчий. Саме для залежної людини. Це як пропонувати наркоману замість його звичайної дози її десяту частину.
Але. Всюди є своє "але". Залежності хочеться позбутися. Будь-якої. Людині не подобається залежність.
От тут встає мотивація. Вона повинна бути залізною. Суперміцною. Від якої є радість і задоволення. Бо залежна людина женеться за задоволенням, якого у неї немає. А гормон щастя може виникати не тіьки від шматочка тортика, ненажера може взагалі не вживати солодкого, вона буде кайфувати й від бутербродів із сиром чи пательні зі смаженою картопелькою.
І який з цього всього висновок?
Не зменшуючи не будеш отримувати зменшеня і здоров'я в одному флаконі. Про залізобетонну мотивацію будуть окремі думки.
This entry was originally posted at https://aucubagold.dreamwidth.org/2922505.html.