Якщо хлопчик слуха "Квін ( Read more... )

Продовжую розкривати тему ... ну, отих самих ... (яких цицьок, ви шо, НЕКзПЗСМ сказала - ніззя!) моїх віршиків, котрі нібито й непогано вийшли, але читати треба в контексті. Сюди віруючим-християнам краще не заглядати, тут я нарешті дозволив собі трішки атеїзму. Правда, то вже старе, зате з розряду "вічних цінностей". А це - найсвіжіше, навіть ( Read more... )

Одного разу вже казав, що в мене під час дописування на різних інтернет-ресурсах народжуються віршики, котрі мені подобаються, але як окремі самостійні твори цінності не становлять - лише "в контексті". У своєму ЖеЖе я їх не постив, але посилання давав. Здається, вже можна й повторити сею процедуру. Причому з додатковим коментарем ( Read more... )

Гра в казку ( Read more... )

Хоч би як я не ставився до лірики, але - каюся! - іноді пишу. Переважно знов-таки під впливом Інтернету. От, наприклад, якось проводився конкурс - то в мене і з'явилося таке ( Read more... )

Останнім часом мене з новою силою понесло заганятися на форумах. Причому речі, котрі я там пишу, мені самому подобаються (та й, схоже, не лише мені самому), але з різних причин в концепцію мого ЖЖ вони не вписуються. Тому й не друкуватиму - але лінки вивалю. Тим більше ( Read more... )

Зараз буде вірш, котрий із усього мого доробку виявився найнепотрібнішим. Спершу - мені, бо я не захотів підписувати його своїм іменем, потім - редактору районної газети, де його не надрукували. (інший мій - узяли, а тут одне слово не сподобалося...) Навіть назви вірш не має, зате має епіграф ( Read more... )

З приїздом до Києва для мене настали часи тотальної кризи, коли геть усе валилося з рук. Творча криза призвела до бажання родити ХОЧ ЩОСЬ, аби тільки пересвідчитися, що я ще хоч на щось здатен. В результаті я вимучив нижченаведене - бліде, тускле, але тим не менше включаю до своєї "збірки ( Read more... )

Якщо перший мій вірш присвячувався школі, де я навчався (але не Артемівській! Два роки там - найсвітліші спогади...), то наступний присвячується школі, де навчається моя сестра. Хоча коли писав, то в пам'яті нахабно спливала Великобузівська ЗОШ, де я свого часу вчителював ( Read more... )

З наступним віршем пов'язані числені розчарування. По-перше, писався він іще до 10-річчя незалежності України, але з якихось там причин я так ніде його й не розмістив. По-друге, через деякий час він втратив актуальність, але вже до 15-річчя виглядав як новенький! І я надрукував його на форумі Домівка.нет, де його - по-третє - ніхто й не помітив. ( Read more... )