Разом з цією книгою я мокла під дощем на затишних вуличках Барселони, сиділа в плєдікє біля каміна на закинутій віллі, ночувала в малесеньких зйомних квартирах та гуляла лабіринтами величезної бібліотеки забутих книг. І можливо автор спеціально підбирав класично "ванільні" інтер'єри, мені абсолютно байдуже - читаючи, я їх відчувала, і це було прекрасно.
Коли потрапляєш на кладовище книг, треба вибрати собі одну, і ніколи не розлучатись з нею. Головний герой так і зробив - і понеслось... Якоюсь мірою, це книга про книги, а ще - гостросюжетний роман, який не дає розслабитись ані на мить.
Коли я читала цю книгу, часто забувала слідкувати в рідері, скільки відсотків вже прочитано, і скільки лишилось. А це - найкращий комплімент, який я можу зробити будь-якому роману )
Качати тут