такоє

Oct 06, 2013 13:20

Тут кажуть, що не треба закидувати цей ЖЖ. Але шось ну ващє ніяк не пишеться. Поточні думки або промовляються вголос, або осідають на ФБ - і сенса це все дублювати ще й сюди я шось не бачу (

Вже скоро їдемо в тріп Грузія-Азербайджан-Вірменія-Нагорний Карабах. Два тижні кавказського автостопа, хачапурі, вина і людей. А на моє 26-річчя плануємо розслаблено тинятись по улюбленому Тбілісі. От тоді (по поверненню) будуть пости, фотки і всяке різне. А поки що плєдік, серіал і абнімашки. Про що тут писати? )

Найчастіше за останній час мене питають "А ти добровільно переїхала в Запоріжжя?". А тут якось так кльово, що це питання дивує. Чомусь в розумінні запорожців Дніпропетровськ - це огого, дещо велике і могуче. А мені в Зп якось затишно. Хоча підозрюю, що причина не зовсім в місті =)
Єдине від чого сумно - за майже 5 місяців життя в Запоріжжі у мене тут так і не з'явилось людей, яких можна витягнути у вихідний попінати осінні лістікі в парку. Знайомих багато, да. Але навіть не друзів, а... так сказать близьких знайомих шось ніфіга і не знайшлось. Тому недавнє коротке вибирання в Дніпропетровськ було якимось сентиментальним: виявилось, що за старими друзями я страшенно скучила і ващє *зітхає*.

ну нічо, всьо єщьо будєт )

Єслішо, мій Фейсбук отуточки, ага. 

особисте, запорізьке, життєве

Previous post Next post
Up