Вег-фест. Десь 3. Панір, пакори, та жінка, що живе на молоці
Дискусія у нас з молоком триває вже декілька років. Молоко каже: "Я класне, з мене роблять морозиво, сир і йогурти! Їж мене повністю!". А я йому: "Через тебе ж коровки мучились!". А воно: "Так вони ж заради мене не вмирали! Don't worry!". Так і живем: варто потусити з веганами і побачити їх ужасне відео з молочних ферм (або самій на них побувати) - хочеться відмовитись від молочки. А тут інші, здавалося б, єдинодумці, розказують, що молоко можна, варто і навіть треба пити. Як тут визначитись?
Це я до чого. Знайомтесь! На фото - Надія Іванівна. Вона вже 10 років харчується виключно молоком. На сніданок молоко, на обід молоко, в полднік молоко, на вечерю - великий шматок бекону знову молоко. Каже, що почувається неймовірно прекрасно і нічого, окрім молока, їй ніколи не хочеться, каже, що зовсім не хворіє, і жоден лікар з нею за цей час не познайомився. І ще багато чого цікавого каже, слухали її сьогодні з відкритим ротом )
Надія Іванівна живе в Кременчузі. Сказати, що дивна жінка - нічого не сказати. Розповідає, що колись вона була дуже видатним у Союзі поваром, готувала у Москві для американських делегацій та найвищого керівництва держави, пізніше - працювала у елітних ресторанах, була депутатом і чим тільки в житті не займалась. Потім зайнялась духовними практиками і в якийсь момент зрозуміла: "Не хочу нічого їсти, окрім молока". В квітні буде 10 років з тих пір, як це бажання виникло. Весь цей час Надія Іванівна не пила навіть води: одне лише молоко, виключно домашнє.
- За перший рік я скинула 16 кілограм, подивилась в дзеркало і злякалась, бо були одні кістки та шкіра, - згадує Надія Іванівна. - Але з часом знову почала набирати вагу і всі 16 кілограм повернулись назад. Наразі почуваюсь значно щасливішою, ніж раніше: і фізично, і морально.
Отак слухаєш і не можеш зрозуміти: фрік перед тобою, чи справді дуже просвітльонна людина? Я дуже шкодую, що не записала її виступ на відео - вам було би про що поговорити в коментах)
Кидати їсти та переходити на молоко жінка нікого не примушує. Каже, що для цього має бути певний духовний рівень - тоді нічого іншого просто не захочеться. На питання "Про що ви мрієте?" відповідає: "Я мрію більше не народжуватись в матеріальному світі".
*Примітка для особливо одарьонних тролей! "Не народжуватись" не тому, що їй так ужасно жити на молоці, а тому що, за ведами, матеріальний світ - в мільярди разів гірший за духовний, і народжуватись тут - кара.
Насторожило єдине: такий, здавалось би, одіозний та цікавий персонаж в упор не гуглиться. Невже ще жодне ЗМІ про неї не писало??? Ніколи не повірю...
Але жінка, що живе на молоці, - це ще далеко не все цікаве, що було сьогодні у Веданті, в третій день Вег-фесту. Головне, для чого я туди йшла - навчитись готувати панір! Примудрощам цієї смачної страви нас вчив оцей приємний чоловік.
Важливо, щоб молоко було свіже і, бажано, домашнє. З восьми літрів молока вийде приблизно кілограм паніра, тож штука це не з дешевих. Зате нереально смачна!
Молоко треба довести до кипіння, помішуючи, але не кип'ятити. Потім - обов'язково зняти з вогню (або просто вимкнути плиту).
На 5 літрів молока береться сік одного лимона. Вичавлений сік процеджується та трохи розбавляється водою
Потихеньку, помішуєчи, додаєм сік до гарячого молока. Доволі швидко, прямо на очах, відбувається диво: від молока відокремлюється панір та виділяється жовтенька сиворітка.
Отриману масу треба обережно процідити через марлю
це майже як творог, але не зовсім
публіка внімала не менше, ніж на вчорашньому майстер-класі з суші )
Панір замотуємо і підвішуєм. Висіти він має декілька годин, поки не перестане капати вода. Можна покласти під прес, тоді це буде швидше.
народ чекає дива )
дуже фотогенічна жінка, правда? )
буквально через годину - тадаааааам!
Цю смакоту краще посмажити, і можна додавати в мільйон страв. Шикарна штука, скажу я вам - варта того, щоб помучитись з приготуванням і використати таку кількість молока =)
А поки панір стояв під пресом, нас вчили готувати пакори. Це доволі цікавий і простий солодкий десерт ) Принаймні, у наступних моїх гостей не буде вибору - доведеться куштувати, бо дуже вже хочеться на комусь випробувати цей рецепт ))))
Отже, берем 2 стакана борошна, 300 мл. молока, чайну ложку кориці та робимо з цього тісто. Цукру не треба!!!!
Окремо ріжемо банани та яблука (можна брати інші фрукти) середніми кубіками.
тісто виходить десь таким, виглядає приблизно як на млинці
А далі все геніально і просто: обмакуємо шматочки фруктів в тісто та варимо в олії (типу як у фрітюрі).
Виходять такі апетитні і дуже смачні шматочки
Посипаємо пудрою і ура!
Дада, знову купа пластика полетить у сміття, а що робити :(
Коротше, вечір був цікавезний!!!
На жаль, наступні три дні вегетаріанства в Веданті пройдуть вже без мене :( А програма там цікава: лекція з харчування йогів, майстер-класи з приготування чечевиці, нешлифованого рису та турецького горошка, а також навчать готувати доси (в Дамодарі таке готують). Сходіть, шолі )
Це я до чого. Знайомтесь! На фото - Надія Іванівна. Вона вже 10 років харчується виключно молоком. На сніданок молоко, на обід молоко, в полднік молоко, на вечерю - великий шматок бекону знову молоко. Каже, що почувається неймовірно прекрасно і нічого, окрім молока, їй ніколи не хочеться, каже, що зовсім не хворіє, і жоден лікар з нею за цей час не познайомився. І ще багато чого цікавого каже, слухали її сьогодні з відкритим ротом )
Надія Іванівна живе в Кременчузі. Сказати, що дивна жінка - нічого не сказати. Розповідає, що колись вона була дуже видатним у Союзі поваром, готувала у Москві для американських делегацій та найвищого керівництва держави, пізніше - працювала у елітних ресторанах, була депутатом і чим тільки в житті не займалась. Потім зайнялась духовними практиками і в якийсь момент зрозуміла: "Не хочу нічого їсти, окрім молока". В квітні буде 10 років з тих пір, як це бажання виникло. Весь цей час Надія Іванівна не пила навіть води: одне лише молоко, виключно домашнє.
- За перший рік я скинула 16 кілограм, подивилась в дзеркало і злякалась, бо були одні кістки та шкіра, - згадує Надія Іванівна. - Але з часом знову почала набирати вагу і всі 16 кілограм повернулись назад. Наразі почуваюсь значно щасливішою, ніж раніше: і фізично, і морально.
Отак слухаєш і не можеш зрозуміти: фрік перед тобою, чи справді дуже просвітльонна людина? Я дуже шкодую, що не записала її виступ на відео - вам було би про що поговорити в коментах)
Кидати їсти та переходити на молоко жінка нікого не примушує. Каже, що для цього має бути певний духовний рівень - тоді нічого іншого просто не захочеться. На питання "Про що ви мрієте?" відповідає: "Я мрію більше не народжуватись в матеріальному світі".
*Примітка для особливо одарьонних тролей! "Не народжуватись" не тому, що їй так ужасно жити на молоці, а тому що, за ведами, матеріальний світ - в мільярди разів гірший за духовний, і народжуватись тут - кара.
Насторожило єдине: такий, здавалось би, одіозний та цікавий персонаж в упор не гуглиться. Невже ще жодне ЗМІ про неї не писало??? Ніколи не повірю...
Але жінка, що живе на молоці, - це ще далеко не все цікаве, що було сьогодні у Веданті, в третій день Вег-фесту. Головне, для чого я туди йшла - навчитись готувати панір! Примудрощам цієї смачної страви нас вчив оцей приємний чоловік.
Важливо, щоб молоко було свіже і, бажано, домашнє. З восьми літрів молока вийде приблизно кілограм паніра, тож штука це не з дешевих. Зате нереально смачна!
Молоко треба довести до кипіння, помішуючи, але не кип'ятити. Потім - обов'язково зняти з вогню (або просто вимкнути плиту).
На 5 літрів молока береться сік одного лимона. Вичавлений сік процеджується та трохи розбавляється водою
Потихеньку, помішуєчи, додаєм сік до гарячого молока. Доволі швидко, прямо на очах, відбувається диво: від молока відокремлюється панір та виділяється жовтенька сиворітка.
Отриману масу треба обережно процідити через марлю
це майже як творог, але не зовсім
публіка внімала не менше, ніж на вчорашньому майстер-класі з суші )
Панір замотуємо і підвішуєм. Висіти він має декілька годин, поки не перестане капати вода. Можна покласти під прес, тоді це буде швидше.
народ чекає дива )
дуже фотогенічна жінка, правда? )
буквально через годину - тадаааааам!
Цю смакоту краще посмажити, і можна додавати в мільйон страв. Шикарна штука, скажу я вам - варта того, щоб помучитись з приготуванням і використати таку кількість молока =)
А поки панір стояв під пресом, нас вчили готувати пакори. Це доволі цікавий і простий солодкий десерт ) Принаймні, у наступних моїх гостей не буде вибору - доведеться куштувати, бо дуже вже хочеться на комусь випробувати цей рецепт ))))
Отже, берем 2 стакана борошна, 300 мл. молока, чайну ложку кориці та робимо з цього тісто. Цукру не треба!!!!
Окремо ріжемо банани та яблука (можна брати інші фрукти) середніми кубіками.
тісто виходить десь таким, виглядає приблизно як на млинці
А далі все геніально і просто: обмакуємо шматочки фруктів в тісто та варимо в олії (типу як у фрітюрі).
Виходять такі апетитні і дуже смачні шматочки
Посипаємо пудрою і ура!
Дада, знову купа пластика полетить у сміття, а що робити :(
Коротше, вечір був цікавезний!!!
На жаль, наступні три дні вегетаріанства в Веданті пройдуть вже без мене :( А програма там цікава: лекція з харчування йогів, майстер-класи з приготування чечевиці, нешлифованого рису та турецького горошка, а також навчать готувати доси (в Дамодарі таке готують). Сходіть, шолі )