про гньоздишко
От буває приходиш до когось в гості. А там якась стружка по всій квартирі, болтікі, папери, нитки, глина, чашки, і все це вперемішку з одягом та котом. Ну тобто хаос і неструктурованість. Але знаходишся там і відчуваєш - уютнінкє гньоздишко. І атмосфера така, що хочеться приходити ще, і пити чай, і триндіти, і просто бути.
А буває прийдеш в чиюсь ідеально чисту квартиру. Дизайнерський ремонт, нові меблі, кожній речі прописане своє місце, чашечка до чашечки, і перед твоїм приходом явно пару разів підряд драїли підлогу. Але ніяковієш і хочеться злиняти. Або в кращому разі просто - ніяк. Бо здається, що люди там не живуть, і ніколи не жили, і не житимуть, і не призначене це приміщення для існування живих істот, навіть мікробів.
Вопшєм я за гньоздишкі )
А буває прийдеш в чиюсь ідеально чисту квартиру. Дизайнерський ремонт, нові меблі, кожній речі прописане своє місце, чашечка до чашечки, і перед твоїм приходом явно пару разів підряд драїли підлогу. Але ніяковієш і хочеться злиняти. Або в кращому разі просто - ніяк. Бо здається, що люди там не живуть, і ніколи не жили, і не житимуть, і не призначене це приміщення для існування живих істот, навіть мікробів.
Вопшєм я за гньоздишкі )