соборність та розборність
З Днем Соборності в Дніпрі вийшло дуже символічно: для святкування дніпропетровські патріоти не об*єднались, а навпаки роз*єднались. Дві акції проходили одночасно в різних частинах міста: на мості святкували свободівці, в парку - позапартійні.
Непонятка почалась заздалегідь, десь за тиждень, коли дві групи людей почали розсилати запрошення по соцмережах. В двох різних запрошеннях зазначались різні точки збору, при цьому в приблизно однаковий час. Цікаво, що свободівці не палились, і в своєму запрошенні не зізнавались, що їхнє святкування - партійне. ЗМІ взагалі заплутались: хтось писав, що акцію перенесли, хтось - що взагалі відмінили. Я потрапила на "позапартійну" акцію. Не знаю, як там було на "свободівській", але у нас вийшло напрочуд душевно: співали пісні та вітали перехожих.
Я наприклад не визначилась, де істина: зайві партійні прапори на подібних акціях, чи ні?
З одного боку, піар різноманітних політсил вже дістав до чортиків. З іншого, країні справді потрібні зміни, і без політики тут ніяк не обійдешся: група безпартійних патріотів окрім як співати пісні та махати державними прапорами мало що може.
У Свободи ж зараз мета - стати об*єднуючою силою довкола активних патріотичних українців. І не принести на День Соборності свої прапори, не організувати акцію було б дивним і нерозумним кроком.
"Безпартійних" теж можна зрозуміти. Коли на тематичній "мовній", або "павличенківській", або іншій акції кричать "Свобода прийде - порядок наведе", чи там "Свободу Юлі" - почуваєшся використаним, почуваєшся масовкою.
З іншого боку, така ситуація не надто приємна. Бо День Соборності, все-таки. Бо багато хороших людей що з того, що з того боку. Бо не так і багато патріотів в Дніпропетровську. Бо не вдалось побачити деяких людей, яких хотілось бачити.
і де з цієї ситуації вихід - я не знаю.
Але досить песимізму. Безпартійна акція була світла і душевна. Зібрались в центрі, поспівали українських пісень.
Потім рушили до парку. З іншого боку назустріч йшла ще одна група людей.
Сподобалась реакція перехожих. Жодного негативу помічено не було. Посміхались та навіть підспівували )
Дві групи людей символічно з*єднались на мосту і взялись за руки )
Атмосфера - якась сімейна, дуже тепла.
Ну і все-таки ще один позитивний момент: в Дніпропетровську вистачило людей на дві одночасні патріотичні акції! Це ж круто, нє? )
Непонятка почалась заздалегідь, десь за тиждень, коли дві групи людей почали розсилати запрошення по соцмережах. В двох різних запрошеннях зазначались різні точки збору, при цьому в приблизно однаковий час. Цікаво, що свободівці не палились, і в своєму запрошенні не зізнавались, що їхнє святкування - партійне. ЗМІ взагалі заплутались: хтось писав, що акцію перенесли, хтось - що взагалі відмінили. Я потрапила на "позапартійну" акцію. Не знаю, як там було на "свободівській", але у нас вийшло напрочуд душевно: співали пісні та вітали перехожих.
Я наприклад не визначилась, де істина: зайві партійні прапори на подібних акціях, чи ні?
З одного боку, піар різноманітних політсил вже дістав до чортиків. З іншого, країні справді потрібні зміни, і без політики тут ніяк не обійдешся: група безпартійних патріотів окрім як співати пісні та махати державними прапорами мало що може.
У Свободи ж зараз мета - стати об*єднуючою силою довкола активних патріотичних українців. І не принести на День Соборності свої прапори, не організувати акцію було б дивним і нерозумним кроком.
"Безпартійних" теж можна зрозуміти. Коли на тематичній "мовній", або "павличенківській", або іншій акції кричать "Свобода прийде - порядок наведе", чи там "Свободу Юлі" - почуваєшся використаним, почуваєшся масовкою.
З іншого боку, така ситуація не надто приємна. Бо День Соборності, все-таки. Бо багато хороших людей що з того, що з того боку. Бо не так і багато патріотів в Дніпропетровську. Бо не вдалось побачити деяких людей, яких хотілось бачити.
і де з цієї ситуації вихід - я не знаю.
Але досить песимізму. Безпартійна акція була світла і душевна. Зібрались в центрі, поспівали українських пісень.
Потім рушили до парку. З іншого боку назустріч йшла ще одна група людей.
Сподобалась реакція перехожих. Жодного негативу помічено не було. Посміхались та навіть підспівували )
Дві групи людей символічно з*єднались на мосту і взялись за руки )
Атмосфера - якась сімейна, дуже тепла.
Ну і все-таки ще один позитивний момент: в Дніпропетровську вистачило людей на дві одночасні патріотичні акції! Це ж круто, нє? )