А ще у Львові є місце, де лежить відірваний шмат мого серця. Туди страшно ходити, бо ноги підкошуються. Але й так само тягне. Повільно пройтись, потриматись за ручку під*їзду, зайти в знайомі магазини... Перед тим, як винаходити елексир безсмертя, людство має вигадати пристрій для стирання пам*яті.
