трицератопс

[at_handmade]

зараз я розкажу вам секрет. знаєте, ким я мріяла стати в дитинстві? палеонтологом. я збирала книжки про динозаврів, знала багато різного про них і дивилась по карті, де найближче до нас знаходились якісь кісточки (досі пригадую - в Ростові, тому що на Дону). а ще я багато і яскраво малювала - цікаво, чи збереглися у мами на роботі ті плакати?
не знаю, в який момент дитинство прокинулося в мені, але тиждень тому банальне вимальовування "вензельочків", як це називає моя сестра, переросло в малювання портрету трицератопса. ось, до речі, і він.


а якщо вам раптом цікаво підглянути за процесом створення, велкам під кат (хоча нічні мобілофотки не вирізняються відмінною якістю :)

1. "вензельочки", а якщо точніше, то я намагалась згадати форми візерунків мехенді


2. слухаю Calle 13, нікого не рухаю...


3....і тут почалось! О_о


4. відколи у малюнка з*являються очі, він починає контролювати мої рухи. доводиться з ним розмовляти і уточновати


5. далі справа рухається швидше


6. хоча і не без страху, що от наступний твій рух візьме і все зіпсує


7. а ось тут видно роботу над помилками (читай - диктатуру трицератопса над вільним митцем)


8. вуаля! (по кліку відкривається повноформатне зображення)



сухий підсумок: роботи тривали з 17 по 25 травня, переважно ночами, через що в особливо натхненні музою доби я спала 4-5 годин.
але воно того варте - він мені подобається на всі 100%