Чистий четвер. Після служби у соборі, люди несуть запалені свічки додому. Це Володимир-Волинський. Місто з історією, яка налічує більше тисячі років.
Знайомство з Володимиром (саме так називають місто місцеві) майже традиційно розпочалось із залізничного вокзалу.
Вулиця Тараса Шевченко вкладена бруківкою.
Місце, на якому в сорокові розташовувалось єврейське гетто.
Магазин. Зверніть увагу на вивіску в рамці. Її знайшли під час ремонту будівлі. Але викидати не стали. Натомість встановили на загальний огляд.
Дорога від вокзалу до центра займає близько 10-15 хвилин неспішної прогулянки.
Собор Різдва Христового, 1766 р.
А це римо-католицький Костел святих Йоакима та Анни, (1752 р).
Центральна площа
Кінотеатр
Музей
Центральні вулиці
Колишня вулиця Соборна - тепер Небесної сотні.
Наближаємось до головної пам’ятки міста - Успенського собору.
Вхід на територію храму.
Собор збудований у 1160 році.
Дзвіниця
У цьому соборі молився засновник Галицько-Волинської держави.
Також на території храму встановлені пам’ятники іншим великим князям.
А це будинок, в якому проживав єпископ міста Фадей
От що з ним трапилось.
На території храму встановлено пам’ятник на честь великомученика.
Виходимо з території собору і потрапляємо у парк Слов’янський.
Тут протікає ріка Луга
Ми були десь всередині, а так виглядає початок парку.
Пам’ятник героям «Лісової пісні» Лесі Українки.
Тут також багато пам’ятників князям.
Але центральною фігурою є, звичайно, Володимир Великий.
Що за українське місто без Шевченка?
У Слов’янському парку розташована ще одна пам’ятка історії - земляні вали замку XIII-XIV ст.
Можна піднятись по сходах.
На території, що оточена валами, проводяться розкопки.
А тут колись була тюрма, здається. Але, звичайно, вже за інших часів.
З земляних валів видно Василівську церкву.
За легендами, збудована у 922 році Володимиром, після його походу на хорватів.
До наших часів багато чого пережила і сьогодні маємо змогу бачити тільки сучасну версію храму.
Симпатичний будинок поряд.
Педагогічний коледж ім. Кримського.
Сам Кримський
І ще раз коледж.
Повертаємось в центр.
Якесь величезне дерево.
Каплиця Св. Володимира
Колишній Домініканський монастир XV ст. Зараз якесь ПТУ.
Ринок
Ще одна з центральних вулиць.
В центральному сквері будують ще одну церкву.
Мури капуцинського монастиря, 1751 р.
Сквер на місці колишнього єврейського цвинтаря.
За радянських часів ще і танцмайданчик був.
Колишня школа
Лютеранська кірха по вулиці Ковельській
Редакція місцевої газети
Георгіївська церква (або Св. Юрія) біля військового містечка (відома ще як «Брусилівські казарми»). Побудована на початку XX ст. для Чорноморського полку, який перебував у той час у Володимирі.
У Володимир-Волинському достатньо місць для відпочинку.
Повертаємось у центр.
Миколаївська церква (1780)
На околицях міста колись розташовувався німецький концтабір «Норд».
У концтаборі було закатовано близько 56 000 людей. На момент визволення у місті залишилось близько 7000.
Мені дали почитати книгу про цей концтабір. Один з мучеників згадував, що німці вели їх по дуже живописному місці. Він писав про широку дорогу, усипану піском. І стрункі дерева, які були висаджені збоку.
Можливо, це те саме місце?
Повертаємось у місто. А там вже святять паски.
Місто дуже багатогранне. І якби не погода в один із вільних днів, я зробив би вдвічі більше фото.
Коротше, приїжджайте у Володимир. Це місто реально недооцінене нашими мандрівниками.