Історія Українського Прапору
Всі ми знаємо, що історію переписують
Що навіть теперишнє викривлюють і роблять достовірним на майбутнє
Але як будь-яке явище ніщо не минає безслідно.
І окремі пазли можливо скласти в цілістну картину
Минулого, що зробило нас такими як ми є
Минулого, що визначає наше майбутнє.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки | Фото
Вступ
Опираючись на конкретні історичні факти (як то місце і час якоїсь битви), аналізуючи культурні коди, що залишились в історії як беззаперечні (орнаменти в кераміці), виходячи з безумовних мотивів поведінки людей та народів - я відкрив для себе іншу трактовку історії, нове розуміння тих подій, що відбуваються зараз. І вважаю, що треба це почитати і іншим, заради моєї ж вигоди.
Підійдемо інакше до викладення історії народу та вивчення його сутності (дійсної та бажаної ідеології) на окремій території - сучасної України. Що таке максимальний узагальнючий символ України, що може бути лаконічною нашивкою "свій-чужий" на формі бійця. Такими лаконічними ідеєями українця є Тризуб-тотем, Прапор-емоційний образ, Пісня-як ритм дихання, медитаційна хвиля. Аналогом такої окремої узагальнюючої ознаки можна назвати, наприклад, знак НАТО. Коли ми бачимо його, то розуміємо багато про те, хто цей парубок і навіщо.
Тотем-символ це деякий геометричний образ енергії: як вона поводиться, яка її структура. Базова ідеологія суспільства, общини.
Наприклад, "Зірка" - це символ імперії, де є столиця и рівноцінні регіони, є невпинне бажання округлитися, захопити.
"Японське Коло" - це завершена гармонізація, всі точки рівновіддалені від центру. Історія Японії показує, що таке коло склалося в результаті обмеженності территорії островів, але також і завдяки певним історичним передумовам, вимушеностям навколишнього світу.
Зірка Давида - показує, що деяке суспільство складається тільки з команд-груп (точок немає у образі) які конкурують між собою, накладуються, що там кожен вузол "знає" про 2 грані трикутника, а 3-ю "не бачить", а себто "знає своє місце і пливе десь за течією, за загальною релігією".
Український Тризуб - це анімістичний образ, не геометричний. Геометрічні образи це плоди релігій - комплексних етичних уявлень про суспільство, буття і небуття, про державні і національні утворення, тощо. Це результат сільскогосподарських, крупних суспільств, де можливо було виділити державу. Анімістичні образи це утотожнення мисливців з тваринами. Є вепрі, олені, леви і таке інше.Історія України без ідеологічних соусів
Атакуючий сокіл (версія про аналіз печаток скандинавських князів здається достовірною) - це до християнське уявлення. Якщо це шведські князі як показує аналіз археологічних знахідок, то християнство там делегували в 859 році. Тобто, якщо цей символ (здається унікальний в світі за значенням і роллю) був у Швеції не пізніше 859-років, згодом з'явився в Україні, то певно, що була певна міграція культури. Один народ передав свої знання іншому, якось примусив їх використовувати, жити за зразком агресорів-культури. Звичайно така передача культури відбувається при торгівлі та завоюваннях. Більше того, об'єктивна економічна вигода (якесь благо для виживання) започатковує торгівлю, а війна і захоплення влади є прямим лобіюванням посиленням вигід від торгівлі.
В 859 році (коли вже мала відбутися міграція смислів в Україну) у Європі були такі передумови: франкський король Хлодвіг приймає християнство у 496 році, у 800-році Карл Великий стає імператором Заходу (сучасна Франція), у відповідь оформлюється Священна Римська Імперія у 962-у році, яка вважається наслідницею Риму тому що в 962-му році Отона I Великого було короновано як Імператора Престолу Святого Петра у однойменному соборі. Поки ці країни сперечаються (була ще й Бургундія - тоді велика країна) на півночі Балтійського моря з'явилась ніша для власних амбіцій.
Балтійське море має важливе значення для торгівлі та багатств Північної Європи. Воно пов'язує через Волгу - з Середньою Азією, Персією та навіть Китаєм; через Дніпро є вихід у Чорне море, узбережжя якого і зокрема Крим - завжди було пожвавленим перехрестям. Дунай зара такий важливий для Німеччини саме як порт у Чорному морі. У навколо балтійських та навіть британських скарбах знаходят монети арабів, Візантії, Чжун-го (вірна назва Китаю, автентична).
Швеція у Другій Світовій війні поставила Германії 58 млн. тон залізної руди. Залізний вік настав у Європі ще у V віці до нашої ери, а залізо купували вже за 1000 років до нашої ери торгівлею з Азією. Але активне військове використання заліза (конкурентної переваги) вважаю доцільним прив'язати до періодів активних воєн у окремих народів. Чим краща технологія заліза - тим краще військо тим воно успішніше, країна багатше, держава сильніше, культура експортується іншим народам, відбувається территоріальна експансія. Залізо Риму перемогло залізо кельтів, але залізо кочівників зі сходу (гунни та інші) пермогло Рим, потім у окремих германців - франків з'явилась ще ліпша зброя. Час Швеції настав десь близько VII століття, а вже в IX столітті (800-900 рр) в Європі почалася епоха "вікінгів". Коли вікінги піратством і набігами на прибережні землі розорювали всю Європу, навіть у Сицилії, заснували Нормандію, плавали у Гренландію. Напасти вглиб Священної Римської імперії вони не могли, бо та була "мостом" між Азією та Півночем Європи, володіючи Північчю Італії. Північ Італії: Генуя, Венеція своє багатство заклали ще в ті часи - будучи торговими постами Імперії. Тож залишалися лише десанти на прибережжя (з таких десантів починалося і захопленя Англії). Десанти на південно-східне узбережжя Балтики привели до того, що вікинги зробили там глибокий плацдарм (на східному кордоні Священної Римської імперії). Інтереси грабунку - це преші інтереси походів та захопленнь території. Тож якщо на Дніпрі та Волзі були великі торгові пункти, то це мала бути ласа здобич для норманів.
Україна як опорні пункти варягів. Вони були сформовані (завершені) дуже швидко, вже в кінці "IX- вікінгського століття". Місто Галич мало як кольори - жовтий і синій. Такі як кольори сучасного прапору Швеції. Вважаю, що їх символізм це: золото та море. Так як, вікинги це морські пірати. Навіть герб Галичу (Франківщина) як логотип мав образ кораблів та якору і це у передгір'ях Карпат! В подальшому кольори Галицько-Волинського князівства мали точно таку ж тональність як і кольори Галичу. А гербом Галицько-Волинського князівства став лев на задніх лапах, саме такий як на Великому гербі Швеції та інших норманських королівств. Варяжські призвіща та імена були у всіх князів, які входили до слов'янських князівств - давноруських держав. Русь це власне "країна руосів", шведів, у яких це була самоназва. Праваряжські назви наших територій це Венедія у Новгородських земель (тобто сучасна Росія це Венедія, окрім Тартарії звісно, - європейська північна частина, Москва і Пітер), або Поляни у Чергнігівських землях. "Град" це "гардарик", укріплене поселення з давної мови вікінгів. Зброя "русичів" була типово скандинавська, укріплення і флот також. Розквітли поселення вікінгів завдяки забезпеченню торгівлі з Візантією та Азією. Обійшли Священну Римську Імперію зі сходу на шляху до збагачення.
У результаті проникнення у глибину культурно-інакших територій вікинги об'єднали своєю культурою окремі племена (наприклад, мерь, весь і чудь; гуцулів та полян), але також зазнали впливу і від автентичних місцевих культур і від нових сусідів. Зі сходу на той час просувалась нова хвиля кочівників. У яких виявилась одна цікава риса, що примітилась з історії прапору караїмів.
Хозари (так називали просто кочівників), перекликається з Қазақстан, або караїм, або казак и станица (-стан, спільнота). Вони були тюрками-кочівниками степової зони Азії. Це проторений шлях для безчислених міграцій як з-під Тібету в Європу, Персію, Індію, так і навпаки мільйони років тому з Африки на Тібет. Представник караїмів по телебаченню пояснив значення прапору караїмів.
Він каже, що нижня-жовта полоса це земля, буття. Але вважаю, що і тут кочівники-грабіжники мали на увазі під жовтим не хліб, а саме золото, здобич, багатство. Середня-біла за трактуванням чоловіка це добропорядне благочестиве життя, що дозволяє потрапити на небеса до Бога - у верхню-блактину (як небо) полосу. Розуміючи суть релігії як ідеології соціальної группи заради виживання, можу сказати, що фактично білий означає слідування канону, ритуалу группи, її світогляду. Нічим не заплямований це значит такий, як чекало від тебе супільство. Твоя роль у погляді цього суспільства на твою індивідуальну необхідну поведінку для виживання. Країни з білим-благородним кольором у прапорі завжди мали та мають строгу загальну мораль, централізацію ідей, та поглядів! А ось небесно-блакитне це уособлення, що ти стаєш Богом завдяки накопленому багатству та слідуванням звичаїв, що ти стаєш тим, хто керує спільнотою, є ватажком, ідеологом, законодавцем. Таке прагнення до лідерства мало виникнути у дуже великих спільнотах чоловіків, які займались організованими нападами. Усі хижаки, що атакують координовано - мають лідерів, які своїм прикладом успішності показіють яка ідеологія має бути у стаї. Для кочівника життєво необхідно мати поняття інституту лідерства, влади, над-влади.
Кольори такого небесно-божественого лідерства, поваги до влади, зустрічаються якраз на територіях минулого Хозарського каганату, тюркомовної країни, але іудейського віросповідання. Саме так, іудейського. Кольори прапорів Казахстану, Башкортостану, Азербайджану, Суздалі, і Кримських караїмів мали або досі мають блакитний колір. На прапорі Башкортостану у XIX столітті крім двоглавого орла Россії (а заодно символу Престолу Святого Петра, і ознаки німецької династії Росії з XVIII століття) були зірки Давида - відомі семітські символи.
Коли у XII столітті німецький равін Птахій завітав до караїмів, то він відкрив для себе невідомий народ з "до талмудовим іудаїзмом", більш древнім, аніж європейский. Такий от парадокс - кращі іудеї це тюрки. Отож, цих хазар-тюрків на Дону та Волзі військові дружини вікінгів на чолі слов'янського війська - розбивають. Захоплюючи такі міста як легендарний Ітиль на Волзі. Це в характері вікінгів - захопити багате торгове місто і встановити контроль над тими територіями, встановити контроль над торгівлею. До багатого Криму, де караїми були торгівцями та ремеслярами - при греках, феодоритах (християнсько-європейське князівство), генуезцях - вікинги потрапили пізніше. Караїми жили як у Євпаторії, так і по всьому ЮБК, а також у скелях-містах. Чуфут-Кале у Бахчисараї перекладається як "Єврейська фортеця". Нормани у особі литовського князя Вітовта прийшли до них у 1390-х роках.
На той час, укріпившись від Литви, до Галичини (місто Кам'янець-Подільск наприклад), литовці виступали "буфером" між кочівниками Золотої Орди, які захопили більшу частину колоній варягів на всіх важливих річних торгових шляхах: на Дніпрі, Дону, та Волзі.
Та Священною Римською Імперією.
і трохи пізніше кордони в Україні - відсунули
Така країна-буфер стара тактика франків, германців, норманів і взагалі у всьому світі (наприклад у середньовічній історії Південно-Східної Азії). Називалась така країна в Європі - "марка". "Іспанська марка" наприклад. А шведів до німців не пускала мабуть що "Датська марка" (а також Шлезвіг і Голштинія). Такою маркою стала і Литовська Імперія (реанімація норманського панування). Яка була насичена фортецями, і торгівлею між ворогуючими імперіями. Виступаючи прокладкою між титанами, збагачувалась і марка. Торгові каравани ворогуючих імперії обмінювалися товарами під прикриттям фортець та військ марки. Така марка ставала рано чи пізно багатою та військово-передовою країною (згадаємо польских гусар, або іспанську піхоту, чи запорожських/донських козаків).
Отож Вітовт не просто грабує євреїв, а переселяє їх у Литву, потім у Галич та Луцьк (у глиб Литовської імперії від кордону з Ордою, фактично створюючи Польщу?). Потім караїми уже самі розселяються, розмножуються - по території Литви (виходить сучасна Литва єврейська країна, форпост семітизму у Прибалтиці), по Волині та Поділлю. Коли були засновані Одеса (1774) і Дніпропетровськ (1776), Харків був як фортеця з 1630 року - то заселяли ці землі українцями з Поділля, Волині, Прикарпаття. Одесщина і досі підтримує тісний зв'язок з цими регіонами. Частиною українців тоді були і караїми-євреї. Які у 1700-1760-х роках придумали хасидизм (іще ортодоксальнішими стали), ще більш релігійно-центричними для решти євреїв.
У XIX столітті Англія панувала над світом завдяки володінню Індією. Ще у 1760-1790 роках було переможено Францію на світовій арені. Але контролю за товарообігом по древньому торговому шляху з Китаю до Риму через Червоне море - як повного не було. Походи в район Суецького перешийку почалися ще з Риму, а потім і у вигляді Хрестових Походів, заради створення військової бази у древнії Фінікії - Палестині. Повному контролю заважали цілісні імперії, що були на середину XIX століття на материку Європи. Це пост-наполеонівська сильна Франція, Австро-Венгерська імперія Габсбургів (Габсбурги ще володіли Іспанією) яка контролювала Італію, Прусія що контролювала шлях з Балтики у Північне море. Та Росія, що на той момент була "європейским жандармом Європи", занадто посилившись щоби вижити (найбільше з єврокраїн контролювали Персію, та Китай).
У 1848 роках Європою котиться хвиля революцій на патріотичній, а значить сепаратистській основі. У Галіції була розіграна ідея, що Галичина автентична з часів Галичу і досягала самостійно могутності за часів Данила Галицького. Це фіктивна ідея, тому що диспозиція країн на момент 1848 вже була інакша ніж в 1253, інші, сучаніші геополітичні задачі стояли перед Галичиною. Вона якраз добре розквітла за Австрії. Буковина з вдячністю згадує ті часи. Але маючи кошти можно посіяти будь-яку пропаганду, будь-яку смуту. І кольорами повстанців стали як раз шведські синьо-золоті кольори, така легенда виросла.
Давлячи у подальшому на Росію за рахунок Германії (створили антивагу до Франції, передбачаючи-плануючи розвал попередника - Австро-Венгрії) у 1905 році завдяки німецькій розвідці (союзник проти Росії та Автро-Венгрії) була створена спроба підбурення мас у Росії. Царизм, прагнучи вирішити цю задачу, направив гнів тогочасних тітушок (майданівців), а значить і агресії натовпу - проти євреїв. Чорносотенці починали погром, а натовп спускав пар невдоволення завершуючи погром. Така тактика європейських правителів була здавна. Євреї мігрували і з Іспанії, несолодко їм було у Священній Римській Імперії. А ось в Малоросії (суть і назва на ті часи) євреї дали збройний опір чорносотенцям три дні відстрілючись від них у Житомирі, захищаючи себе від погрому. Дуже багато єврейських ополченців тоді загинуло (більше ніж під Крутами).
Я так розумію, що єврейска, добре організована, спільнота зрозуміла, що під час революцій треба очолити народні маси, направити їх агресію у потрібне русло. І таким найпростішим руслом є патріотизм. Людині краще жити серед схожих, - зрозумілий етикет, ритуали, добро і зло, можливості і табу, є більше того, - власна родина та коло зв'язків. Тож прагнення до збереження своїх звичаїв, свого ареалу, своєї популяції - це природні бажання кожного індивіда. Показавши напрямок патріотичного пориву - можно керувати цим процесом, спускаючи конкретну правду-ідеологію згори.
І уже за революції 1917 року з'являється палкий націоналіст Шимон Петлюра івр. שִׁמְעוֹן - "почутий", себто пропагандист, оратор, ідеолог. Кольорами прапору УНР стають кольори караїмських євреїв, кольори прапору найбільш ортодоксальної течії іудаїзму. Тільки з прапору пропадає біла полоса. І це зрозуміло адже прапор для "невірних", і вони не можуть бути праведними, це прапор для народу. Отака моя думка про історію сучасного жовто-блакитного прапору України. Думаю, що підручники не досказують і перекручують.Чи варто маніпулювати історією, формулюючи історію України якоби як наслідника "слов'янської Київської Русі"?
Чи ефективна така ідеологія для об'єднання різних українських спільнот, Заходу та Сходу, Поділля та Криму?
Розглянемо, що зараз відбувається у регіоні України.
Є потужна держава на Сході, історична сила, що завжди там була. З опорою на Середню Азію та торгівлю з Китаєм і Європою.
Є нова Західна Римська Імперія на Заході.
Є роздробленість-слабкість країн у Азії, що не робить потрібною країну-марку на місці України. Україна виступає як уже з'єднувальна ланка між Європою та Росією у над-гравця на світовій арені. Нарівні з над-гравцями Північної та Центральної Америки, Китаю та Океанії. Євразія органічно еволюціонує знову до спільного кордону. Де Україна буде частиною однієї із сторін повністю чи частково. Як за часів СРСР 1938 року, наприклад.Як ідеологія та пропаганда рухає кордони?
Кожна із Імперій: Заходу та Сходу Європи - продавлює власну культурну ідеологію. Переманює селян, як монах у комп'ютерній грі-стратегії.
Стратегія ідеології Росії
Ідеологія Росії заключається у конструюванні пан-славянизму. Мовляв це етнічно близькі території. Така потреба у Россії виникла за причини нових територіальних захоплень у історії "Нового Часу": України, Польщі, тощо. Ще тоді необхідно було висказати (сконструювати) щось, що поєднувало б ці території на ідеологічному рівні. На початку XVIII століття і Петро I, і далі Катерина II працювали над пан-імперською ідеологією. Завдяки досить великій групі Ломоносова широко поширилось поняття "Росія", як наслідниця "Русі". Російська мова, як мова загарбників де факто визнавалась "правильною слов'янською мовою". Так же як мова норманів Вільгельма Завойовника в Англії (сучасна англійська це на 80% старофранцузька мова загарбників), як ханська в Китаї. На росіїйській мові писали укази, велось державне діловодство. Тож зараз ідеологія Росії спрямована на "повернення у лоно слов'ян" всіх "заблудших малоросій". Завдяки політиці російського об'єднуючого пан-славянізму відбувається наприклад стихійна русифікація української побутової мови.
Справжня історія Росії
Але така ідеологія на разі не дуже спрацьовує. Чому? Як вище ми прочитали з історії України, пов'язаної з норманами та тюрками-іудеями, - Росія також штучно вигадує собі ліпшу, на її погляд, історію. Вважаю, що помилився саме Ломоносов з вибраним курсом переписування. Що реальна історія "Росії у нинішніх кордонах" є більш важливою-ефективною росіянам у сучасних викликах-загрозах для Російської імперії. Це історія захопленя норманами слов'янських племен. Набуття у декотрих із них автономності: Володимиро-Суздальске князівство, Московське, Великий Новгород взагалі став містом Ганзейского союзу, де німецька місія була вже в XII столітті.
Подорож Голштинського посольства у Московію і Персію
Московія захопила Великий Новгород, зміцнилась. І коли прийшла Золота Орда - то своєю адміністративною сталістю - змогла заняти лідируючі, столичні позиції у регіональному Улусі. Таке посилення навіть відокремило Московію від кочівників. Вирішивши з Казанню і забезпечивши собі торгівлю з Центральною Азією та Персією (велика і могутня на той час держава, конкурент османів) - Московія отримала можливість розширення на схід. Але по дуже комплексним причинам Європа була багатша і за рахунок цього вийшла вперед в оснащенні та технологіях.
Законним і славетним початком Росії була перемога над Швецією (материнським анклавом) і доступ до торгівлі в Балтії. Причому це досягнення новостворенної (у складних пан-європейських політичних відносинах) німецької династії (Романови, roman) у Кремлі. Наприклад, Петергоф було відновлено Петром I як перший камінь у Санкт-Петербурзі, - Ганза повернула собі владу, скинула московських царів. Де, - Петро, Петергоф (курія Св. Петра), Санкт-Петербург (Святого-Петра-Фортеця) - це також пропагандистський посил німецьких баронів по відновленню статусу Священної Римської імперії, Імперії Святого Петра. Деякий час усі керівні посади у Російській Імперії займали німці. Російська мова набрала багато німецьких і голандських слів. Саме німецька династія після Балтики перемогла Туреччину, вийшла у Середземноморе, вийшла на Тихий океан, майже вийшла до Персидскої затоки (половина Персії була під контролем, Туркестан, Кавказ), майже перекрила торговий шлях на Балканах. Кольори прапору російської імперії (1) це кольори прапору Австрії (2) та Прусії (3).
Відверте трактування історії тільки посилить об'єднуючу силу росіян. Поєднає разом середньоазіатські і слов'янські народи, християнські та ісламські. Народ реально побачить хто і чому досяг того чим зараз є Россія. Яким чином Россія досягала успіхів раніше, що її розвалило, хто був конкурентом, а хто партнером. Все буде ясно пересічному навіть без пропаганди. Зарядить пересічного розумінням яка громадянська позиція буде вигідна і йому, тому що вона вигідна всій Імперії, а не лише окремому слов'янському прошарку. Але як бачимо діло Ломоносова живе, і Сурков не здатний дати такий крутий інструмент лидеру-нації Путіну (визнаємо, що з точки зору росіян - він об'єктивно мега-успішний).
Чи може у України бути вдала ідеологія?
А як би Україна могла конкурувати ідеями у сучасному політичному просторі? Чому суспільно-визнанні поняття націоналізму слабко-ефективні, придатні лише для спуску пару під проводом караїмів? Чому ми не прагнемо більшого і стабільнішого? Тому що визнане більшістю трактування націоналізму, як просто анти-путінскості - базово неправильний підхід. Ура-патріот гордий тим, що він нащадок чьогось великого, історичного значущого. Він гордиться не своїми і теперишніми, а чужими і минулими здобутками. Як футбольний фанат: голий, босий і простоволосий - гордиться тим, що гравці виграли. Виграв не він, але гордість є. Так неможливо мотивувати індивіда до самостійного над-зусилля, праці надо собою і навколишнім світом. Такою працею, як це бачать хоча би караїми у своєму прапорі. Щире розуміння причин, що створили українську історію дасть розуміння реальності, конкретних перспектив на завтра.
Справжня історія України багатша
за жовто-блакитний караїмський прапор
і багатша за норманський жовто-синій
Історія України починається з часів пізднього палеоліту 22-10 тисяч років тому! "Анетівську культуру" відносять саме до цього періоду часу. Вже тоді пра-українці були помітною і виокремленою величиною у світовій цивілізації. За часів "ще до кроманьонців". Орнаменти тих часів відслідковуються і в Трипіллі, і в сучасних українських художніх орнаментах. З вираженням в геометрично-релігійних формах якихось важливих, прадавніх, понять. Тих понять, що виокремлюють наш етнос від інших. На жаль, ні ЗМІ, ні підручники, ні вчені, ні блогери не розказують детально про початок історії українського прапору. Швидше вигадують арійське коріння і Аратту. Навіщо, якщо є більш важливі приклади стабільності і єдності народу.
Якщо офіційно визнати, що захоплення України росіянами - було? Що українці деякий час, так, були меншинством в імперії, і не більше. Правда ж - завжди це сила, друзі. Адже так, спочатку: праслов'янська мова поширившись у землі чуді і мордви на плечах норманських, далі татарських, а потім вже і німецьких - розширила ареал розуміння інформації у киянина. Раніше (у X столітті) киянин розумів говір (і торгував, багатів) лише в Київській Русі, а тепер розуміє набагато далі. Причому, старофранцузська у нас це українська, бо вона еволюціонувала на місті зародження, а російська це мова пра-емігрантів. Як англійська та американська, того материнського ареалу та емігрантів. Реконкіста емігрантами материнського гнізда і поширення своїх порядків (культурная експансія Росії в Україну) схоже і на відносини французько-англійської мов. Англійська, виросши з французької - стала світовою мовою і наступає на вживання французської.
Мовне питання знято
Російська це діалект української
Чому вигідна будь-яка імперська мова, чому українці схильні до русизмів, чому франківці та львів'яни, приїзжаючи у Київ, - жваво говорять російською? Мабуть ви помічали, якщо приїзжий, чужинець, - приїзжає з одного села в інше, то у нього вже є свої відмінні слівця. Для місцевих слівця виглядають кумедно і хизуючись своєю силою (ти, а не ми тут господарі) місцеві глузують над немісцевим. Відхилення-слівця у українській мові є буквально в межах області, як і у всіх інших народів, до речі. Щоби не виділятися серед місцевих вигідно використовувати (знати) якусь спільну говірку. І сюди чудово підходить "російський діалект пра-української мови". Тож мовне питання відпадає саме по собі. Російськомовний українець по суті розмовляє на зручному варіанті української, і використовує інформаційний простір (рунет) у своїх інтересах. Є прагматичним і раціональним. Такий варіант розуміння української та російської чудовий на експорт прямо зараз у Кубань або Вороніж, там населення вживає українізми і цим їм стидять, стида немає, агов, люди. Таке розуміння мов об'єднає Схід і Захід України прямо зараз і знімає купу проблем.
Чи може Україна справді воскреснути?
Cпільна ідеологія для всіх прошарків (різно-мовних, іудеїв та християн, католиків та православних, навіть ісламістів; східняків та закарпатців) - автоматично уживає в одній країні різні народи, створюючи Імперію, кхе, кхе, але країна з різних народів це Імперія. І єврей, і українець будуть щиро товаришувати у вирішенні спільних задач. Автоматично виникне лідер, що схоче здійснювати власний контроль над територією та етносом. Він у своїх інтересах вирішить всі питання незалежності, що ще більше поєднає націю, перезавантажить її. Загальна ідеологія зробить вигідним для короля розвивати свій народ, адже його правління - це уся його династія, "старі любі друзі", якщо влада буде формально виборна, як зараз. Не буде потрібна "проста зомбі-пропаганда", що "сахара мешок дорого-ахаха-безразницы", а напроти буде вигідна національно-розвиваюча пропаганда, як у СРСР чи Германії 1930-х. У Германії в 1930-х вирішили провести всенаціональний конкурс на кращого спеціаліста за його спеціалізацією. В перший же день записалось 500 000 людей. Ці люди вважали, що можуть позмагатись за звання кращого, - вражає такий дух у трудового потенціалу народу!
Велика роль малої людини
Копійка карбованець береже
Україна може витягнути такий щасливий білет ефективної ідеології, заснованої на об'єктивному знанні історії, подій і задач які вирішувались, критичному самостійному осмисленю ролі держави та громадянина, перспектив нації. Не зважаючи на геополітичну обстановку (Європі і Росії вигідно розчленувати Україну, тож вони купують місцевих баронів і барони замовляють половинчасту пропаганду: за Новоросію, чи євроорієнтацію) - можлива зміна системи зсередини. Точніше кажучи, якщо індивіди, члени системи низової ланки, - мають єдине бачення, єдину ідеологію, поширюють її між собою - то вони роблять себе як зовнішній фактор до всього суспільства. Суспільство вимушено реагувати, і так чи інакше з'являється центральний ідеолог, той який "солодко каже" для вже існуючої реально-свідомої маси. Усе залежить від того: наскільки кожен індивід боїться де-націоналізації (як курда, чи асирійці), наскільки зрозуміє, що без власної країни будь-який українець втрачає в правах (чим багатше, тим більша втрата, бідному все одно де батрачити) - тоді це стане безумовним мотивом дій звичайних, не об'єднаних згори, громадян (шукати шляхи вирішення, а не виправдовування невдач). Дій по критичному відношенні до влади, до якості і джерел інформації, до саморозвитку та самореалізації.
Велика країна - це ефективна філософія народу, і народ цілком може сам покращити свій світогляд.
...Кхе, якщо хтось зніме гарний вірусний мувік про ефективніший погляд на історію та націоналізм і хоч 1% населення про таке буде знати.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки | Фото
Що навіть теперишнє викривлюють і роблять достовірним на майбутнє
Але як будь-яке явище ніщо не минає безслідно.
І окремі пазли можливо скласти в цілістну картину
Минулого, що зробило нас такими як ми є
Минулого, що визначає наше майбутнє.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки | Фото
Вступ
Опираючись на конкретні історичні факти (як то місце і час якоїсь битви), аналізуючи культурні коди, що залишились в історії як беззаперечні (орнаменти в кераміці), виходячи з безумовних мотивів поведінки людей та народів - я відкрив для себе іншу трактовку історії, нове розуміння тих подій, що відбуваються зараз. І вважаю, що треба це почитати і іншим, заради моєї ж вигоди.
Підійдемо інакше до викладення історії народу та вивчення його сутності (дійсної та бажаної ідеології) на окремій території - сучасної України. Що таке максимальний узагальнючий символ України, що може бути лаконічною нашивкою "свій-чужий" на формі бійця. Такими лаконічними ідеєями українця є Тризуб-тотем, Прапор-емоційний образ, Пісня-як ритм дихання, медитаційна хвиля. Аналогом такої окремої узагальнюючої ознаки можна назвати, наприклад, знак НАТО. Коли ми бачимо його, то розуміємо багато про те, хто цей парубок і навіщо.
Тотем-символ це деякий геометричний образ енергії: як вона поводиться, яка її структура. Базова ідеологія суспільства, общини.
Наприклад, "Зірка" - це символ імперії, де є столиця и рівноцінні регіони, є невпинне бажання округлитися, захопити.
"Японське Коло" - це завершена гармонізація, всі точки рівновіддалені від центру. Історія Японії показує, що таке коло склалося в результаті обмеженності территорії островів, але також і завдяки певним історичним передумовам, вимушеностям навколишнього світу.
Зірка Давида - показує, що деяке суспільство складається тільки з команд-груп (точок немає у образі) які конкурують між собою, накладуються, що там кожен вузол "знає" про 2 грані трикутника, а 3-ю "не бачить", а себто "знає своє місце і пливе десь за течією, за загальною релігією".
Український Тризуб - це анімістичний образ, не геометричний. Геометрічні образи це плоди релігій - комплексних етичних уявлень про суспільство, буття і небуття, про державні і національні утворення, тощо. Це результат сільскогосподарських, крупних суспільств, де можливо було виділити державу. Анімістичні образи це утотожнення мисливців з тваринами. Є вепрі, олені, леви і таке інше.Історія України без ідеологічних соусів
Атакуючий сокіл (версія про аналіз печаток скандинавських князів здається достовірною) - це до християнське уявлення. Якщо це шведські князі як показує аналіз археологічних знахідок, то християнство там делегували в 859 році. Тобто, якщо цей символ (здається унікальний в світі за значенням і роллю) був у Швеції не пізніше 859-років, згодом з'явився в Україні, то певно, що була певна міграція культури. Один народ передав свої знання іншому, якось примусив їх використовувати, жити за зразком агресорів-культури. Звичайно така передача культури відбувається при торгівлі та завоюваннях. Більше того, об'єктивна економічна вигода (якесь благо для виживання) започатковує торгівлю, а війна і захоплення влади є прямим лобіюванням посиленням вигід від торгівлі.
В 859 році (коли вже мала відбутися міграція смислів в Україну) у Європі були такі передумови: франкський король Хлодвіг приймає християнство у 496 році, у 800-році Карл Великий стає імператором Заходу (сучасна Франція), у відповідь оформлюється Священна Римська Імперія у 962-у році, яка вважається наслідницею Риму тому що в 962-му році Отона I Великого було короновано як Імператора Престолу Святого Петра у однойменному соборі. Поки ці країни сперечаються (була ще й Бургундія - тоді велика країна) на півночі Балтійського моря з'явилась ніша для власних амбіцій.
Балтійське море має важливе значення для торгівлі та багатств Північної Європи. Воно пов'язує через Волгу - з Середньою Азією, Персією та навіть Китаєм; через Дніпро є вихід у Чорне море, узбережжя якого і зокрема Крим - завжди було пожвавленим перехрестям. Дунай зара такий важливий для Німеччини саме як порт у Чорному морі. У навколо балтійських та навіть британських скарбах знаходят монети арабів, Візантії, Чжун-го (вірна назва Китаю, автентична).
Швеція у Другій Світовій війні поставила Германії 58 млн. тон залізної руди. Залізний вік настав у Європі ще у V віці до нашої ери, а залізо купували вже за 1000 років до нашої ери торгівлею з Азією. Але активне військове використання заліза (конкурентної переваги) вважаю доцільним прив'язати до періодів активних воєн у окремих народів. Чим краща технологія заліза - тим краще військо тим воно успішніше, країна багатше, держава сильніше, культура експортується іншим народам, відбувається территоріальна експансія. Залізо Риму перемогло залізо кельтів, але залізо кочівників зі сходу (гунни та інші) пермогло Рим, потім у окремих германців - франків з'явилась ще ліпша зброя. Час Швеції настав десь близько VII століття, а вже в IX столітті (800-900 рр) в Європі почалася епоха "вікінгів". Коли вікінги піратством і набігами на прибережні землі розорювали всю Європу, навіть у Сицилії, заснували Нормандію, плавали у Гренландію. Напасти вглиб Священної Римської імперії вони не могли, бо та була "мостом" між Азією та Півночем Європи, володіючи Північчю Італії. Північ Італії: Генуя, Венеція своє багатство заклали ще в ті часи - будучи торговими постами Імперії. Тож залишалися лише десанти на прибережжя (з таких десантів починалося і захопленя Англії). Десанти на південно-східне узбережжя Балтики привели до того, що вікинги зробили там глибокий плацдарм (на східному кордоні Священної Римської імперії). Інтереси грабунку - це преші інтереси походів та захопленнь території. Тож якщо на Дніпрі та Волзі були великі торгові пункти, то це мала бути ласа здобич для норманів.
Україна як опорні пункти варягів. Вони були сформовані (завершені) дуже швидко, вже в кінці "IX- вікінгського століття". Місто Галич мало як кольори - жовтий і синій. Такі як кольори сучасного прапору Швеції. Вважаю, що їх символізм це: золото та море. Так як, вікинги це морські пірати. Навіть герб Галичу (Франківщина) як логотип мав образ кораблів та якору і це у передгір'ях Карпат! В подальшому кольори Галицько-Волинського князівства мали точно таку ж тональність як і кольори Галичу. А гербом Галицько-Волинського князівства став лев на задніх лапах, саме такий як на Великому гербі Швеції та інших норманських королівств. Варяжські призвіща та імена були у всіх князів, які входили до слов'янських князівств - давноруських держав. Русь це власне "країна руосів", шведів, у яких це була самоназва. Праваряжські назви наших територій це Венедія у Новгородських земель (тобто сучасна Росія це Венедія, окрім Тартарії звісно, - європейська північна частина, Москва і Пітер), або Поляни у Чергнігівських землях. "Град" це "гардарик", укріплене поселення з давної мови вікінгів. Зброя "русичів" була типово скандинавська, укріплення і флот також. Розквітли поселення вікінгів завдяки забезпеченню торгівлі з Візантією та Азією. Обійшли Священну Римську Імперію зі сходу на шляху до збагачення.
У результаті проникнення у глибину культурно-інакших територій вікинги об'єднали своєю культурою окремі племена (наприклад, мерь, весь і чудь; гуцулів та полян), але також зазнали впливу і від автентичних місцевих культур і від нових сусідів. Зі сходу на той час просувалась нова хвиля кочівників. У яких виявилась одна цікава риса, що примітилась з історії прапору караїмів.
Хозари (так називали просто кочівників), перекликається з Қазақстан, або караїм, або казак и станица (-стан, спільнота). Вони були тюрками-кочівниками степової зони Азії. Це проторений шлях для безчислених міграцій як з-під Тібету в Європу, Персію, Індію, так і навпаки мільйони років тому з Африки на Тібет. Представник караїмів по телебаченню пояснив значення прапору караїмів.
Він каже, що нижня-жовта полоса це земля, буття. Але вважаю, що і тут кочівники-грабіжники мали на увазі під жовтим не хліб, а саме золото, здобич, багатство. Середня-біла за трактуванням чоловіка це добропорядне благочестиве життя, що дозволяє потрапити на небеса до Бога - у верхню-блактину (як небо) полосу. Розуміючи суть релігії як ідеології соціальної группи заради виживання, можу сказати, що фактично білий означає слідування канону, ритуалу группи, її світогляду. Нічим не заплямований це значит такий, як чекало від тебе супільство. Твоя роль у погляді цього суспільства на твою індивідуальну необхідну поведінку для виживання. Країни з білим-благородним кольором у прапорі завжди мали та мають строгу загальну мораль, централізацію ідей, та поглядів! А ось небесно-блакитне це уособлення, що ти стаєш Богом завдяки накопленому багатству та слідуванням звичаїв, що ти стаєш тим, хто керує спільнотою, є ватажком, ідеологом, законодавцем. Таке прагнення до лідерства мало виникнути у дуже великих спільнотах чоловіків, які займались організованими нападами. Усі хижаки, що атакують координовано - мають лідерів, які своїм прикладом успішності показіють яка ідеологія має бути у стаї. Для кочівника життєво необхідно мати поняття інституту лідерства, влади, над-влади.
Кольори такого небесно-божественого лідерства, поваги до влади, зустрічаються якраз на територіях минулого Хозарського каганату, тюркомовної країни, але іудейського віросповідання. Саме так, іудейського. Кольори прапорів Казахстану, Башкортостану, Азербайджану, Суздалі, і Кримських караїмів мали або досі мають блакитний колір. На прапорі Башкортостану у XIX столітті крім двоглавого орла Россії (а заодно символу Престолу Святого Петра, і ознаки німецької династії Росії з XVIII століття) були зірки Давида - відомі семітські символи.
Коли у XII столітті німецький равін Птахій завітав до караїмів, то він відкрив для себе невідомий народ з "до талмудовим іудаїзмом", більш древнім, аніж європейский. Такий от парадокс - кращі іудеї це тюрки. Отож, цих хазар-тюрків на Дону та Волзі військові дружини вікінгів на чолі слов'янського війська - розбивають. Захоплюючи такі міста як легендарний Ітиль на Волзі. Це в характері вікінгів - захопити багате торгове місто і встановити контроль над тими територіями, встановити контроль над торгівлею. До багатого Криму, де караїми були торгівцями та ремеслярами - при греках, феодоритах (християнсько-європейське князівство), генуезцях - вікинги потрапили пізніше. Караїми жили як у Євпаторії, так і по всьому ЮБК, а також у скелях-містах. Чуфут-Кале у Бахчисараї перекладається як "Єврейська фортеця". Нормани у особі литовського князя Вітовта прийшли до них у 1390-х роках.
На той час, укріпившись від Литви, до Галичини (місто Кам'янець-Подільск наприклад), литовці виступали "буфером" між кочівниками Золотої Орди, які захопили більшу частину колоній варягів на всіх важливих річних торгових шляхах: на Дніпрі, Дону, та Волзі.
Та Священною Римською Імперією.
і трохи пізніше кордони в Україні - відсунули
Така країна-буфер стара тактика франків, германців, норманів і взагалі у всьому світі (наприклад у середньовічній історії Південно-Східної Азії). Називалась така країна в Європі - "марка". "Іспанська марка" наприклад. А шведів до німців не пускала мабуть що "Датська марка" (а також Шлезвіг і Голштинія). Такою маркою стала і Литовська Імперія (реанімація норманського панування). Яка була насичена фортецями, і торгівлею між ворогуючими імперіями. Виступаючи прокладкою між титанами, збагачувалась і марка. Торгові каравани ворогуючих імперії обмінювалися товарами під прикриттям фортець та військ марки. Така марка ставала рано чи пізно багатою та військово-передовою країною (згадаємо польских гусар, або іспанську піхоту, чи запорожських/донських козаків).
Отож Вітовт не просто грабує євреїв, а переселяє їх у Литву, потім у Галич та Луцьк (у глиб Литовської імперії від кордону з Ордою, фактично створюючи Польщу?). Потім караїми уже самі розселяються, розмножуються - по території Литви (виходить сучасна Литва єврейська країна, форпост семітизму у Прибалтиці), по Волині та Поділлю. Коли були засновані Одеса (1774) і Дніпропетровськ (1776), Харків був як фортеця з 1630 року - то заселяли ці землі українцями з Поділля, Волині, Прикарпаття. Одесщина і досі підтримує тісний зв'язок з цими регіонами. Частиною українців тоді були і караїми-євреї. Які у 1700-1760-х роках придумали хасидизм (іще ортодоксальнішими стали), ще більш релігійно-центричними для решти євреїв.
У XIX столітті Англія панувала над світом завдяки володінню Індією. Ще у 1760-1790 роках було переможено Францію на світовій арені. Але контролю за товарообігом по древньому торговому шляху з Китаю до Риму через Червоне море - як повного не було. Походи в район Суецького перешийку почалися ще з Риму, а потім і у вигляді Хрестових Походів, заради створення військової бази у древнії Фінікії - Палестині. Повному контролю заважали цілісні імперії, що були на середину XIX століття на материку Європи. Це пост-наполеонівська сильна Франція, Австро-Венгерська імперія Габсбургів (Габсбурги ще володіли Іспанією) яка контролювала Італію, Прусія що контролювала шлях з Балтики у Північне море. Та Росія, що на той момент була "європейским жандармом Європи", занадто посилившись щоби вижити (найбільше з єврокраїн контролювали Персію, та Китай).
У 1848 роках Європою котиться хвиля революцій на патріотичній, а значить сепаратистській основі. У Галіції була розіграна ідея, що Галичина автентична з часів Галичу і досягала самостійно могутності за часів Данила Галицького. Це фіктивна ідея, тому що диспозиція країн на момент 1848 вже була інакша ніж в 1253, інші, сучаніші геополітичні задачі стояли перед Галичиною. Вона якраз добре розквітла за Австрії. Буковина з вдячністю згадує ті часи. Але маючи кошти можно посіяти будь-яку пропаганду, будь-яку смуту. І кольорами повстанців стали як раз шведські синьо-золоті кольори, така легенда виросла.
Давлячи у подальшому на Росію за рахунок Германії (створили антивагу до Франції, передбачаючи-плануючи розвал попередника - Австро-Венгрії) у 1905 році завдяки німецькій розвідці (союзник проти Росії та Автро-Венгрії) була створена спроба підбурення мас у Росії. Царизм, прагнучи вирішити цю задачу, направив гнів тогочасних тітушок (майданівців), а значить і агресії натовпу - проти євреїв. Чорносотенці починали погром, а натовп спускав пар невдоволення завершуючи погром. Така тактика європейських правителів була здавна. Євреї мігрували і з Іспанії, несолодко їм було у Священній Римській Імперії. А ось в Малоросії (суть і назва на ті часи) євреї дали збройний опір чорносотенцям три дні відстрілючись від них у Житомирі, захищаючи себе від погрому. Дуже багато єврейських ополченців тоді загинуло (більше ніж під Крутами).
Я так розумію, що єврейска, добре організована, спільнота зрозуміла, що під час революцій треба очолити народні маси, направити їх агресію у потрібне русло. І таким найпростішим руслом є патріотизм. Людині краще жити серед схожих, - зрозумілий етикет, ритуали, добро і зло, можливості і табу, є більше того, - власна родина та коло зв'язків. Тож прагнення до збереження своїх звичаїв, свого ареалу, своєї популяції - це природні бажання кожного індивіда. Показавши напрямок патріотичного пориву - можно керувати цим процесом, спускаючи конкретну правду-ідеологію згори.
І уже за революції 1917 року з'являється палкий націоналіст Шимон Петлюра івр. שִׁמְעוֹן - "почутий", себто пропагандист, оратор, ідеолог. Кольорами прапору УНР стають кольори караїмських євреїв, кольори прапору найбільш ортодоксальної течії іудаїзму. Тільки з прапору пропадає біла полоса. І це зрозуміло адже прапор для "невірних", і вони не можуть бути праведними, це прапор для народу. Отака моя думка про історію сучасного жовто-блакитного прапору України. Думаю, що підручники не досказують і перекручують.Чи варто маніпулювати історією, формулюючи історію України якоби як наслідника "слов'янської Київської Русі"?
Чи ефективна така ідеологія для об'єднання різних українських спільнот, Заходу та Сходу, Поділля та Криму?
Розглянемо, що зараз відбувається у регіоні України.
Є потужна держава на Сході, історична сила, що завжди там була. З опорою на Середню Азію та торгівлю з Китаєм і Європою.
Є нова Західна Римська Імперія на Заході.
Є роздробленість-слабкість країн у Азії, що не робить потрібною країну-марку на місці України. Україна виступає як уже з'єднувальна ланка між Європою та Росією у над-гравця на світовій арені. Нарівні з над-гравцями Північної та Центральної Америки, Китаю та Океанії. Євразія органічно еволюціонує знову до спільного кордону. Де Україна буде частиною однієї із сторін повністю чи частково. Як за часів СРСР 1938 року, наприклад.Як ідеологія та пропаганда рухає кордони?
Кожна із Імперій: Заходу та Сходу Європи - продавлює власну культурну ідеологію. Переманює селян, як монах у комп'ютерній грі-стратегії.
Стратегія ідеології Росії
Ідеологія Росії заключається у конструюванні пан-славянизму. Мовляв це етнічно близькі території. Така потреба у Россії виникла за причини нових територіальних захоплень у історії "Нового Часу": України, Польщі, тощо. Ще тоді необхідно було висказати (сконструювати) щось, що поєднувало б ці території на ідеологічному рівні. На початку XVIII століття і Петро I, і далі Катерина II працювали над пан-імперською ідеологією. Завдяки досить великій групі Ломоносова широко поширилось поняття "Росія", як наслідниця "Русі". Російська мова, як мова загарбників де факто визнавалась "правильною слов'янською мовою". Так же як мова норманів Вільгельма Завойовника в Англії (сучасна англійська це на 80% старофранцузька мова загарбників), як ханська в Китаї. На росіїйській мові писали укази, велось державне діловодство. Тож зараз ідеологія Росії спрямована на "повернення у лоно слов'ян" всіх "заблудших малоросій". Завдяки політиці російського об'єднуючого пан-славянізму відбувається наприклад стихійна русифікація української побутової мови.
Справжня історія Росії
Але така ідеологія на разі не дуже спрацьовує. Чому? Як вище ми прочитали з історії України, пов'язаної з норманами та тюрками-іудеями, - Росія також штучно вигадує собі ліпшу, на її погляд, історію. Вважаю, що помилився саме Ломоносов з вибраним курсом переписування. Що реальна історія "Росії у нинішніх кордонах" є більш важливою-ефективною росіянам у сучасних викликах-загрозах для Російської імперії. Це історія захопленя норманами слов'янських племен. Набуття у декотрих із них автономності: Володимиро-Суздальске князівство, Московське, Великий Новгород взагалі став містом Ганзейского союзу, де німецька місія була вже в XII столітті.
Подорож Голштинського посольства у Московію і Персію
Московія захопила Великий Новгород, зміцнилась. І коли прийшла Золота Орда - то своєю адміністративною сталістю - змогла заняти лідируючі, столичні позиції у регіональному Улусі. Таке посилення навіть відокремило Московію від кочівників. Вирішивши з Казанню і забезпечивши собі торгівлю з Центральною Азією та Персією (велика і могутня на той час держава, конкурент османів) - Московія отримала можливість розширення на схід. Але по дуже комплексним причинам Європа була багатша і за рахунок цього вийшла вперед в оснащенні та технологіях.
Законним і славетним початком Росії була перемога над Швецією (материнським анклавом) і доступ до торгівлі в Балтії. Причому це досягнення новостворенної (у складних пан-європейських політичних відносинах) німецької династії (Романови, roman) у Кремлі. Наприклад, Петергоф було відновлено Петром I як перший камінь у Санкт-Петербурзі, - Ганза повернула собі владу, скинула московських царів. Де, - Петро, Петергоф (курія Св. Петра), Санкт-Петербург (Святого-Петра-Фортеця) - це також пропагандистський посил німецьких баронів по відновленню статусу Священної Римської імперії, Імперії Святого Петра. Деякий час усі керівні посади у Російській Імперії займали німці. Російська мова набрала багато німецьких і голандських слів. Саме німецька династія після Балтики перемогла Туреччину, вийшла у Середземноморе, вийшла на Тихий океан, майже вийшла до Персидскої затоки (половина Персії була під контролем, Туркестан, Кавказ), майже перекрила торговий шлях на Балканах. Кольори прапору російської імперії (1) це кольори прапору Австрії (2) та Прусії (3).
Відверте трактування історії тільки посилить об'єднуючу силу росіян. Поєднає разом середньоазіатські і слов'янські народи, християнські та ісламські. Народ реально побачить хто і чому досяг того чим зараз є Россія. Яким чином Россія досягала успіхів раніше, що її розвалило, хто був конкурентом, а хто партнером. Все буде ясно пересічному навіть без пропаганди. Зарядить пересічного розумінням яка громадянська позиція буде вигідна і йому, тому що вона вигідна всій Імперії, а не лише окремому слов'янському прошарку. Але як бачимо діло Ломоносова живе, і Сурков не здатний дати такий крутий інструмент лидеру-нації Путіну (визнаємо, що з точки зору росіян - він об'єктивно мега-успішний).
Чи може у України бути вдала ідеологія?
А як би Україна могла конкурувати ідеями у сучасному політичному просторі? Чому суспільно-визнанні поняття націоналізму слабко-ефективні, придатні лише для спуску пару під проводом караїмів? Чому ми не прагнемо більшого і стабільнішого? Тому що визнане більшістю трактування націоналізму, як просто анти-путінскості - базово неправильний підхід. Ура-патріот гордий тим, що він нащадок чьогось великого, історичного значущого. Він гордиться не своїми і теперишніми, а чужими і минулими здобутками. Як футбольний фанат: голий, босий і простоволосий - гордиться тим, що гравці виграли. Виграв не він, але гордість є. Так неможливо мотивувати індивіда до самостійного над-зусилля, праці надо собою і навколишнім світом. Такою працею, як це бачать хоча би караїми у своєму прапорі. Щире розуміння причин, що створили українську історію дасть розуміння реальності, конкретних перспектив на завтра.
Справжня історія України багатша
за жовто-блакитний караїмський прапор
і багатша за норманський жовто-синій
Історія України починається з часів пізднього палеоліту 22-10 тисяч років тому! "Анетівську культуру" відносять саме до цього періоду часу. Вже тоді пра-українці були помітною і виокремленою величиною у світовій цивілізації. За часів "ще до кроманьонців". Орнаменти тих часів відслідковуються і в Трипіллі, і в сучасних українських художніх орнаментах. З вираженням в геометрично-релігійних формах якихось важливих, прадавніх, понять. Тих понять, що виокремлюють наш етнос від інших. На жаль, ні ЗМІ, ні підручники, ні вчені, ні блогери не розказують детально про початок історії українського прапору. Швидше вигадують арійське коріння і Аратту. Навіщо, якщо є більш важливі приклади стабільності і єдності народу.
Якщо офіційно визнати, що захоплення України росіянами - було? Що українці деякий час, так, були меншинством в імперії, і не більше. Правда ж - завжди це сила, друзі. Адже так, спочатку: праслов'янська мова поширившись у землі чуді і мордви на плечах норманських, далі татарських, а потім вже і німецьких - розширила ареал розуміння інформації у киянина. Раніше (у X столітті) киянин розумів говір (і торгував, багатів) лише в Київській Русі, а тепер розуміє набагато далі. Причому, старофранцузська у нас це українська, бо вона еволюціонувала на місті зародження, а російська це мова пра-емігрантів. Як англійська та американська, того материнського ареалу та емігрантів. Реконкіста емігрантами материнського гнізда і поширення своїх порядків (культурная експансія Росії в Україну) схоже і на відносини французько-англійської мов. Англійська, виросши з французької - стала світовою мовою і наступає на вживання французської.
Мовне питання знято
Російська це діалект української
Чому вигідна будь-яка імперська мова, чому українці схильні до русизмів, чому франківці та львів'яни, приїзжаючи у Київ, - жваво говорять російською? Мабуть ви помічали, якщо приїзжий, чужинець, - приїзжає з одного села в інше, то у нього вже є свої відмінні слівця. Для місцевих слівця виглядають кумедно і хизуючись своєю силою (ти, а не ми тут господарі) місцеві глузують над немісцевим. Відхилення-слівця у українській мові є буквально в межах області, як і у всіх інших народів, до речі. Щоби не виділятися серед місцевих вигідно використовувати (знати) якусь спільну говірку. І сюди чудово підходить "російський діалект пра-української мови". Тож мовне питання відпадає саме по собі. Російськомовний українець по суті розмовляє на зручному варіанті української, і використовує інформаційний простір (рунет) у своїх інтересах. Є прагматичним і раціональним. Такий варіант розуміння української та російської чудовий на експорт прямо зараз у Кубань або Вороніж, там населення вживає українізми і цим їм стидять, стида немає, агов, люди. Таке розуміння мов об'єднає Схід і Захід України прямо зараз і знімає купу проблем.
Чи може Україна справді воскреснути?
Cпільна ідеологія для всіх прошарків (різно-мовних, іудеїв та християн, католиків та православних, навіть ісламістів; східняків та закарпатців) - автоматично уживає в одній країні різні народи, створюючи Імперію, кхе, кхе, але країна з різних народів це Імперія. І єврей, і українець будуть щиро товаришувати у вирішенні спільних задач. Автоматично виникне лідер, що схоче здійснювати власний контроль над територією та етносом. Він у своїх інтересах вирішить всі питання незалежності, що ще більше поєднає націю, перезавантажить її. Загальна ідеологія зробить вигідним для короля розвивати свій народ, адже його правління - це уся його династія, "старі любі друзі", якщо влада буде формально виборна, як зараз. Не буде потрібна "проста зомбі-пропаганда", що "сахара мешок дорого-ахаха-безразницы", а напроти буде вигідна національно-розвиваюча пропаганда, як у СРСР чи Германії 1930-х. У Германії в 1930-х вирішили провести всенаціональний конкурс на кращого спеціаліста за його спеціалізацією. В перший же день записалось 500 000 людей. Ці люди вважали, що можуть позмагатись за звання кращого, - вражає такий дух у трудового потенціалу народу!
Велика роль малої людини
Копійка карбованець береже
Україна може витягнути такий щасливий білет ефективної ідеології, заснованої на об'єктивному знанні історії, подій і задач які вирішувались, критичному самостійному осмисленю ролі держави та громадянина, перспектив нації. Не зважаючи на геополітичну обстановку (Європі і Росії вигідно розчленувати Україну, тож вони купують місцевих баронів і барони замовляють половинчасту пропаганду: за Новоросію, чи євроорієнтацію) - можлива зміна системи зсередини. Точніше кажучи, якщо індивіди, члени системи низової ланки, - мають єдине бачення, єдину ідеологію, поширюють її між собою - то вони роблять себе як зовнішній фактор до всього суспільства. Суспільство вимушено реагувати, і так чи інакше з'являється центральний ідеолог, той який "солодко каже" для вже існуючої реально-свідомої маси. Усе залежить від того: наскільки кожен індивід боїться де-націоналізації (як курда, чи асирійці), наскільки зрозуміє, що без власної країни будь-який українець втрачає в правах (чим багатше, тим більша втрата, бідному все одно де батрачити) - тоді це стане безумовним мотивом дій звичайних, не об'єднаних згори, громадян (шукати шляхи вирішення, а не виправдовування невдач). Дій по критичному відношенні до влади, до якості і джерел інформації, до саморозвитку та самореалізації.
Велика країна - це ефективна філософія народу, і народ цілком може сам покращити свій світогляд.
...Кхе, якщо хтось зніме гарний вірусний мувік про ефективніший погляд на історію та націоналізм і хоч 1% населення про таке буде знати.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки | Фото