Українська поезія: Катерина Бабкіна
Хто лишився у цьому літі - відходять тихо,
ніби тіні, полями знівеченими, зруйнованими містами,
у повітрі за ними здіймаються зблисками вири й віхоли,
і вони зникають у зблисках, а ми навчилися жити і дихати
з тим, що все, що стається - насправді стається з нами.
Серпень 2014
ніби тіні, полями знівеченими, зруйнованими містами,
у повітрі за ними здіймаються зблисками вири й віхоли,
і вони зникають у зблисках, а ми навчилися жити і дихати
з тим, що все, що стається - насправді стається з нами.
Серпень 2014