Украинская поэзия: Михайло Жаржайло
"Lieutenant Columbo"
пам'яті пітера фалька
коли був рік 1997
а мені відповідно було 9 років
у рівному щодня за графіком зникало світло
а на канті
районі де ми жили з мамою
електрику вимикали по п’ятницях
ніби змилувався над нами господь
бо на відміну від інших мікро макро нано піко районів
котрі у понеділок або вівторок або середу або четвер
страждали без телебачення аж по півтори години
нас позбавляли насолоди перегляду телепередач
усього на 40 священних хвилин
так от
щоп’ятниці
я прибігав додому зі школи чистий і майже святий бо знав
що ввечері зможемо подивитися
серіал про лейтенанта коломбо
який ретранслювали з російського орт
і коли на екрані з’явиться сакральна фраза:
«peter falk
as
columbo»
і коли прозвучить голос дублера
який я пам’ятатиму все життя:
«пітер фальк
в ролє
каломба»
та щойно почнеться підготовка до вбивства
на нашій вулиці
у будинку за адресою пирогова 9 у квартирі номер 21
зникне світло
і ми з мамою
запалимо (або не запалимо) свічки
ляжемо на канапу змайстровану дідусем
обіймемось і розмовлятимемо про життя
про космос і позаземні цивілізації
або про те як коломбо збиратиме зачіпки
а мама вкотре розповість мені
про те як я коли мені було 4 роки
пообіцяв
що виросту і повезу її до венеції
за ці 40 хвилин у серіалі відбувалося вбивство
за ці 40 священних хвилин ми ставали ріднішими
а коли нарешті нам повертали світло
та озивалася найперша ознака реальності
холодильник «донбасс»
ми сідали додивлятися серію
«how to dial a murder»
про те як натреновані добермани пінчери
загризли чоловіка насмерть
коли той промовив слова
«рожевий бутон»
тобто «розовый бутон»
«rosebud» в ориґіналі
а на ранок ми з мамою вирішимо
напівжартома
що коли будемо нервувати
або коли не порозуміємося
коли хотітиметься накричати одне на одного або образитися
чи тихо рюмсати у куточку
ліпше пригадати ці чарівні слова
«рожевий бутон»
і промовити їх уголос
натякнувши що варто заспокоїтися
а потім дружньо розреготатися
і реготати довго
а нині
коли мені от-от виповниться 23
а я досі ще не подарував мамі подорож у венецію
розумію
що кожен хлопець мусить вміти сказати за певних обставин
своїй дівчині сестрі або матері
оце «рожевий бутон»
бо люблять же вони поки що одне одного
чорт забирай
________________
"Lieutenant Columbo"
памяти питера фалька
когда был год 1997
а мне соответственно было 9
в ровно ежедневно по графику отключали свет
и на канте
в районе где мы жили с мамой
электричество исчезало по пятницам
словно смилостивился над нами господь
ведь в отличие от других районов
которые в понедельник или вторник или среду или четверг
страдали без телевидения целых полтора часа
нас лишали наслаждения от просмотра телепередач
всего на 40 священных минут
так вот
каждую пятницу
я прибегал домой из школы чистый
и почти святой так как знал
что вечером смогу посмотреть
сериал о лейтенанте коломбо
который ретранслировали с россйского орт
и когда на экране появится сакральная фраза
"peter falk
as
columbo"
и когда прозвучит голос дублёра
который я запомню на всю жизнь:
"питер фальк
в роли
коломбо"
и только-только начнётся подготовка к убийству
на нашей улице
в доме по адресу пирогова 9
в квартире номер 21
пропадёт свет
и мы с мамой
зажжём (или не зажжём) свечи
ляжем на диван сделанный дедушкой
обнимемся и будем говорить о жизни
о космосе и внеземных цивилизациях
или о том как коломбо будет собирать улики
а мама в который раз расскажет мне
о том как я когда мне было 4 года
пообещал
что вырасту и повезу её в венецию
за эти 40 минут в сериале происходило убийство
за эти священные 40 минут мы становились роднее
а когда наконец свет включался
и давал о себе знать первый признак реальности
холодильник "донбасс"
мы садились досматривать серию
"how to dial a murder"
о том как натренированные доберман-пинчеры
загрызли человека насмерть
когда тот произнёс слова
"розовый бутон"
"rosebud" в оригинале
а наутро мы с мамой решим
наполовину шутя
что когда мы будем нервничать
или не находить общий язык
когда захотим накричать друг на друга или обидеться
или тихо плакать в углу
то лучше вспомним эти чудесные слова
"розовый бутон"
и произнесём их вслух
намекая что пора успокоиться
и потом дружно рассмеяться
и смеяться долго
а теперь
когда мне вот-вот исполнится 23
и я до сих пор ещё не подарил маме поездку в венецию
я понимаю
что каждый парень должен уметь сказать
при определённых обстоятельствах
своей девушке сестре или матери
этот "розовый бутон"
ведь любят же они пока ещё друг друга
чёрт возьми
Перевёл с украинского Станислав Бельский
stas_belsky
пам'яті пітера фалька
коли був рік 1997
а мені відповідно було 9 років
у рівному щодня за графіком зникало світло
а на канті
районі де ми жили з мамою
електрику вимикали по п’ятницях
ніби змилувався над нами господь
бо на відміну від інших мікро макро нано піко районів
котрі у понеділок або вівторок або середу або четвер
страждали без телебачення аж по півтори години
нас позбавляли насолоди перегляду телепередач
усього на 40 священних хвилин
так от
щоп’ятниці
я прибігав додому зі школи чистий і майже святий бо знав
що ввечері зможемо подивитися
серіал про лейтенанта коломбо
який ретранслювали з російського орт
і коли на екрані з’явиться сакральна фраза:
«peter falk
as
columbo»
і коли прозвучить голос дублера
який я пам’ятатиму все життя:
«пітер фальк
в ролє
каломба»
та щойно почнеться підготовка до вбивства
на нашій вулиці
у будинку за адресою пирогова 9 у квартирі номер 21
зникне світло
і ми з мамою
запалимо (або не запалимо) свічки
ляжемо на канапу змайстровану дідусем
обіймемось і розмовлятимемо про життя
про космос і позаземні цивілізації
або про те як коломбо збиратиме зачіпки
а мама вкотре розповість мені
про те як я коли мені було 4 роки
пообіцяв
що виросту і повезу її до венеції
за ці 40 хвилин у серіалі відбувалося вбивство
за ці 40 священних хвилин ми ставали ріднішими
а коли нарешті нам повертали світло
та озивалася найперша ознака реальності
холодильник «донбасс»
ми сідали додивлятися серію
«how to dial a murder»
про те як натреновані добермани пінчери
загризли чоловіка насмерть
коли той промовив слова
«рожевий бутон»
тобто «розовый бутон»
«rosebud» в ориґіналі
а на ранок ми з мамою вирішимо
напівжартома
що коли будемо нервувати
або коли не порозуміємося
коли хотітиметься накричати одне на одного або образитися
чи тихо рюмсати у куточку
ліпше пригадати ці чарівні слова
«рожевий бутон»
і промовити їх уголос
натякнувши що варто заспокоїтися
а потім дружньо розреготатися
і реготати довго
а нині
коли мені от-от виповниться 23
а я досі ще не подарував мамі подорож у венецію
розумію
що кожен хлопець мусить вміти сказати за певних обставин
своїй дівчині сестрі або матері
оце «рожевий бутон»
бо люблять же вони поки що одне одного
чорт забирай
________________
"Lieutenant Columbo"
памяти питера фалька
когда был год 1997
а мне соответственно было 9
в ровно ежедневно по графику отключали свет
и на канте
в районе где мы жили с мамой
электричество исчезало по пятницам
словно смилостивился над нами господь
ведь в отличие от других районов
которые в понедельник или вторник или среду или четверг
страдали без телевидения целых полтора часа
нас лишали наслаждения от просмотра телепередач
всего на 40 священных минут
так вот
каждую пятницу
я прибегал домой из школы чистый
и почти святой так как знал
что вечером смогу посмотреть
сериал о лейтенанте коломбо
который ретранслировали с россйского орт
и когда на экране появится сакральная фраза
"peter falk
as
columbo"
и когда прозвучит голос дублёра
который я запомню на всю жизнь:
"питер фальк
в роли
коломбо"
и только-только начнётся подготовка к убийству
на нашей улице
в доме по адресу пирогова 9
в квартире номер 21
пропадёт свет
и мы с мамой
зажжём (или не зажжём) свечи
ляжем на диван сделанный дедушкой
обнимемся и будем говорить о жизни
о космосе и внеземных цивилизациях
или о том как коломбо будет собирать улики
а мама в который раз расскажет мне
о том как я когда мне было 4 года
пообещал
что вырасту и повезу её в венецию
за эти 40 минут в сериале происходило убийство
за эти священные 40 минут мы становились роднее
а когда наконец свет включался
и давал о себе знать первый признак реальности
холодильник "донбасс"
мы садились досматривать серию
"how to dial a murder"
о том как натренированные доберман-пинчеры
загрызли человека насмерть
когда тот произнёс слова
"розовый бутон"
"rosebud" в оригинале
а наутро мы с мамой решим
наполовину шутя
что когда мы будем нервничать
или не находить общий язык
когда захотим накричать друг на друга или обидеться
или тихо плакать в углу
то лучше вспомним эти чудесные слова
"розовый бутон"
и произнесём их вслух
намекая что пора успокоиться
и потом дружно рассмеяться
и смеяться долго
а теперь
когда мне вот-вот исполнится 23
и я до сих пор ещё не подарил маме поездку в венецию
я понимаю
что каждый парень должен уметь сказать
при определённых обстоятельствах
своей девушке сестре или матери
этот "розовый бутон"
ведь любят же они пока ещё друг друга
чёрт возьми
Перевёл с украинского Станислав Бельский
stas_belsky