Украинская поэзия: Остап Сливиньский

[ariuslynx]

А з надією що робити?
Вона ніби кінь -
ні кинути її на піску, ні брати
у човен.
Ще покірніша, ніж тоді,
коли везла нас на собі, майже
не просячи їсти.
Та й не її провина, що ми
не знайшли тут нічого,
а вже час
відчалювати.
Може, коли її відпустити, вона
повернеться до якогось свого
дому?
Якого дому?

13 травня 2014

С почтением к автору. Попытка перевода. Практически подстрочник, но лучше чем bing, я надеюсь. :)

А с надеждой что делать?
Она словно лошадь -
ни бросить ее на песке, ни в лодку
взять.
Еще покорнее, чем тогда,
когда на себе везла нас и почти
не просила есть.
И не ее вина, что мы
не нашли ничего здесь,
а уже пора
и отчалить.
Может, если ее отпустить, она
вернется к какому-то своему
дому?
Какому дому?