Мистецтво дихати вітром. Моторейд на Західну Україну (майовка 2013). День 5 - студена вода
Продовжу звіт з мотомандрівки на Західну Україну на майовку-2013. Отже, у попередніх серіях шалений мотоцикліст з проблемами добився з Києва до Тернополя, там забрав напарника, відвідали замки та печеру - і добралися до Верховини на сплав.
День 5. Студена вода
Вода - найменш звідана зі стихій в ході мандрів та розваг. Востаннє серйозний підхід до Н2О був у 2007 році, коли ми з Сашком спробували сплавитися по річці Гнилоп'ять на катамарані з пластикових пляшок. Тому щоб повеселитися на майовку вирішили додати до програми сплав по Чорному Черемошу. З цим допомогла фірма Splav.lviv.ua, яка назвала цей маршрут досить складним для початківців.
Прокидаємося в мотелі о 8 ранку і виявляємо, що ні в будинку, ні в колибі нема нікого - взагалі. Зачиняємо двері, байк стоїть поруч - і їдемо веселим ПАЗиком у село Верхній Ясенів. Там нас неспішно пакують в "Спрінтер" - і ми поволі сунемося убитими дорогами краю до села Дземброня - під саму Чорногору. З вікна спостерігаємо, що річка повна сплавників як Синевір жабів - їх аж кишить, на всьому, що плаває.
Так усе починалося
Під Дзембронею стаємо, орги надувають два десятимісні катамарани. Самі плавзасоби, як видно з фотки, посередні, без подушок, страховка - звичайним репшнуром. Тут стається кумедія - учасникам сплаву роздають одяг, гарненькі гідрокостюми або старезне ОЗК. Наші попутники - повні якоїсь дурної енергії харківчани - розхапують гідрокостюми, ми одягаємо кумедну хімзу, всідаємо на кати - і розуміємо свою шалену перевагу! Вода дуже холодна, і в гідрокостюмі без "чулків" ноги неприємно мокрі. А в хімзі їх можна спустити у воду на спокійній течії, і вони залишаються сухими. ОЗК рулить!
Але мрії про лютий екстрім швидко обламуються. По-перше, річка не надто повноводна, і перекати не страшні. По-друге, здоровенний кат проходить пороги легко, було буквально 2 випадки з ризиком випасти у воду, коли справді підкидало і обливало. По-третє, для успішного сплаву треба весь час гребти. Ми сиділи 5-ро на 10-місному каті, інструктор та баришня майже не гребли, рульовий теж не дуже. Гребемо, як краби на галері, ми з Сашком. Ітого на протязі 2-х годин інструктор волав як осавула "Гребем, сильніше!", а ми нагреблися так, що не хотілося ні річки, ні сплаву, нічого - хіба що пива. Харківчани часом плигали з ката у холодну воду, але така розвага якось не тішила.
На спокійній воді стало взагалі нудно. Тече вода, ледь пливе кат, поруч їде "Спринтер". Зупинилися, перекусили, знову попливли... Не вистачало пива прямо на катамарані) Десь за годинку такої розваги ми врешті тормознулися, розвантажилися і чкурнули по хатах.
ОЗК - наш друг)
Вартість: 300 грн з рила, включає оренду ОЗК та захисту і транспортування.
Висновки:
Ітого: проїхали - 0 км, пропливли - 35 км, пройшли - 10 км і то голодні)
Stay tuned!
День 5. Студена вода
Вода - найменш звідана зі стихій в ході мандрів та розваг. Востаннє серйозний підхід до Н2О був у 2007 році, коли ми з Сашком спробували сплавитися по річці Гнилоп'ять на катамарані з пластикових пляшок. Тому щоб повеселитися на майовку вирішили додати до програми сплав по Чорному Черемошу. З цим допомогла фірма Splav.lviv.ua, яка назвала цей маршрут досить складним для початківців.
Прокидаємося в мотелі о 8 ранку і виявляємо, що ні в будинку, ні в колибі нема нікого - взагалі. Зачиняємо двері, байк стоїть поруч - і їдемо веселим ПАЗиком у село Верхній Ясенів. Там нас неспішно пакують в "Спрінтер" - і ми поволі сунемося убитими дорогами краю до села Дземброня - під саму Чорногору. З вікна спостерігаємо, що річка повна сплавників як Синевір жабів - їх аж кишить, на всьому, що плаває.
Так усе починалося
Під Дзембронею стаємо, орги надувають два десятимісні катамарани. Самі плавзасоби, як видно з фотки, посередні, без подушок, страховка - звичайним репшнуром. Тут стається кумедія - учасникам сплаву роздають одяг, гарненькі гідрокостюми або старезне ОЗК. Наші попутники - повні якоїсь дурної енергії харківчани - розхапують гідрокостюми, ми одягаємо кумедну хімзу, всідаємо на кати - і розуміємо свою шалену перевагу! Вода дуже холодна, і в гідрокостюмі без "чулків" ноги неприємно мокрі. А в хімзі їх можна спустити у воду на спокійній течії, і вони залишаються сухими. ОЗК рулить!
Але мрії про лютий екстрім швидко обламуються. По-перше, річка не надто повноводна, і перекати не страшні. По-друге, здоровенний кат проходить пороги легко, було буквально 2 випадки з ризиком випасти у воду, коли справді підкидало і обливало. По-третє, для успішного сплаву треба весь час гребти. Ми сиділи 5-ро на 10-місному каті, інструктор та баришня майже не гребли, рульовий теж не дуже. Гребемо, як краби на галері, ми з Сашком. Ітого на протязі 2-х годин інструктор волав як осавула "Гребем, сильніше!", а ми нагреблися так, що не хотілося ні річки, ні сплаву, нічого - хіба що пива. Харківчани часом плигали з ката у холодну воду, але така розвага якось не тішила.
На спокійній воді стало взагалі нудно. Тече вода, ледь пливе кат, поруч їде "Спринтер". Зупинилися, перекусили, знову попливли... Не вистачало пива прямо на катамарані) Десь за годинку такої розваги ми врешті тормознулися, розвантажилися і чкурнули по хатах.
ОЗК - наш друг)
Вартість: 300 грн з рила, включає оренду ОЗК та захисту і транспортування.
Висновки:
- розвага хороша, якщо підійти толком. Але різко ділиться на адреналіновий сплав і сованку по воді.
- людям, які знають адреналіновий приход, сплавлятися на великих катах на майовку нудно і тоскно. Взагалі не варто того. Будемо вибирати маленькі плавзасоби, на них хитавиця і жесть в рази сильніша.
- хвірма Splav.lviv.ua - халтурники, по дорозі бачили і катамарани кращі, і спорядження однакове для всіх, а не з мішка "вибирайте". Чомусь віриться, що хорошого інструктора не можна замінити на магнітофон з записом "Гребем! Гребем!"
Ітого: проїхали - 0 км, пропливли - 35 км, пройшли - 10 км і то голодні)
Stay tuned!