Морлоки, космос та книги. Майже філософські проблеми за мотивами "школи літературного менеджменту"

[archervarius]

Як писалося раніше, я був на "школі літературного менеджменту". Там був захоплений ентузіазмом молодих організаторів, але низьких фаховий рівень частини доповідачів і неготовність інших суттєво знизили результат усього заходу.

Тепер - про загально-космічно-філософські проблеми сфери - літклубу/школи і взагалі спільноти, що намагається просувати

Comments

[zmeuka]

Я от трохи доторкнувся до нашої... ну нехай - літературної тусовки, трохи поспілкувався там, врешті-решт "завис" на певний час у певній літкомпанії (збіговиську, а не фірмі), доки воно не розбіглося. Потім було цікаво потусоватися ще, але, потицявшись туди-сюди, набив такої відрази, що українську літературну тусовку загалом тепер вважаю сферичною кобилою у вакуумі. Почісуючи солом'яний бік, вона розповідає всім про чистоту своєї платиново-іридієвої суті.

Елої, кажете? Морлоки? Та ні, кожна локальна літтусовка, якщо послухати, є носієм істинної культури, а оті усі інші - кон'юнктурники, плагіатори і взагалі люди, з існуванням яких миритися можна лише номінально - на якихось загальних фестивалях, скажімо. Чуваки пишуть український постмодерн, спираючись на спільні для дуже вузької тусовки випускників журфаку таких-то років меми - і їх абсолютно не обходить те, що хтось ззовні не второпає, в чому жарт. Як, ви не знаєте, що таке "ходити боком"? Ну ото ви бидло, а не інтелігент, вам не дано, бо істинно культурний піпл в курсі, що "ходити боком" - правильний евфемізм від самого Степана. А спиратися на щось бидляцьковідоме - не комільфо, бо ми ж про українську літературу, про своє...

А з одними ми чудово випивали та філософствували, аж доки вони не дізналися, що я технар. Раптом всю філософію було згорнуто з резоном "ну про що з тобою говорити". От поки я для них був екс-главредом *** (а я справді був) - такі усі свої, хоч Платона на брудершафт цитуй. І тут такий дисонанс: хлопці, ша, з нами програміст. Певно, аби я просто не мав "вишки", все було б гаразд.

Тобто, ця неуважність до зовнішніх людей та процесів - вона тотальна. Брак аналізу - теж. Ні, розумію, інтуїтивно та з натхнення виходять неабиякі твори... з шансом 1:1000 у кращому випадку. Частіше - потік свідомості, а його якість вже залежить від мови автора. Та "свої" хавають, і мало кого цікавить, що там скаже якийсь пересічний піпл.