Гатилом по історії. Іван Білик, "Меч Арея" (рецензія)

[archervarius]

Я боюся перечитувати підліткові книги, щоб не зіпсувати спогади, але знічев'я взявся за роман Івана Білика. Потім відкрив Мережу, і зрозумів, що толкових розборів, критики чи рецензій «Меча Арея» взагалі немає - спробую виправити картину.

Хто не в курсі, хвацька релігійно шизоїдна пісня «Меч Арея» тягнеться якраз до цього роману, який на початку 90

Comments

[promonaut]

:))

[fon_butterfly]

відразу потрапила під заборону і часткове знищення тиражу

Хм... Я в областной научке "прописан" был с 15-ти лет, с 1987-го, там в отделе худлита Билык стоял на полке свободно, никем не конфискованный (книга попадалась на глаза постоянно, хотя была довольно затрёпана, 15 лет ей было, как-никак). Точно это был Билык, так как один из родственников носил такую же фамилию, и вроде как что-то пописывал, - вот я дёрнулся, впервые увидев; потом понял, что родственник-то - Владимир, а это - Иван. Пролистнул, не зашло, не стал брать читать, так она все 13 лет активного моего тусования в той библиотеке глаза и мозолила (библиотека была научная, худлит - типа приложения, этажерки заставлялись бессистемно: сданные посетителями книги абы как расставлялись на свободные места, посетители сами шарились, выбирали чё "повкуснее"; из-за такого подхода Билык там стоял хз сколько. Судя по постоянству, с которым он попадался на глаза, нахер он никому не был нужен).

[archervarius]

може бути, я лише переказую вичитані відомості. у мене була ніби свіжіша книга, десь 1990. може з шафи конфіскату витягнули...

по суті вважаю, що особливої крамольності проти СРСР у тексті нема, але тональність явно не звідти.

No title

[pan_baklazhan]

Найхоробрішим , найуспішнішим вождем гунів за час їх перебування у Європі безперечно був Атіла . Атіла народився та зростав на Закарпатті у середовищі русинських підлітків , батьки котрих були на службі при дворі гунських вождів . Прабабка Атіли була русинкою . Коли вона народила свого первенця , престолонаслідника гунського престолу , то мріяла , що її син ніколи не буде вести спустошливі , кровопролитні війни . Тому вона нарекла йому імя - Даламир. Сподіваючись , що таке гарне імя дійсно принесе народам мир . Її сподівання на жаль не збулися . Бабка Атіли теж була русинкою . Свого сина первенця , батька Атіли вона нарекла - Манзюк . Як бачимо , це теж русинське імя . Нарешті мати Атіли теж була русинкою . Тоді така була традиція , що новонародженим імя давали матері . Мати Атіли назвала свого сина теж русинським іменем От Тіла . Можливо , вона мала на увазі що він народжений від її плоті і тіла , можливо від тіла свого народу , хто знає , хто знає . Історія трохи спотворила його імя , і став він - Атіла .Reply

[archervarius]

Заспіваймо пісню веселеньку,
Про Атіллу молоденьку,
Про Атіллу заспіваймо -
Серце наше звеселяяяяймо!

Ой, Атілла, Атілла, Атілла,
Дай же мені од тіла, од тіла, од тіла!

[bursak_m]

Про меч Арея була не зовсім критика, а коментарі

http://divczata.org/komentari-do-romanu-iv-bilika-mech-areya-1.html

[archervarius]

прочитав по діагоналі. у матеріалі більше про історію, на якій пасся Білик, а не про його текст.

і дуже сумнівна теза "бездоганно вибудувана фабула". Історія меча-з-дупла, приший кобилі Нібелунги, відсутність будь-яко мотивації - це бездоганно?

[bursak_m]

Ну кожного свої смаки і критерії оцінки художності :-)

Я ж сам судити не берусь. Саме з тої причини, яку Ви вказали в першому реченні своєї рецензії: не хочу перечитувати. А дитиною книжка добряче вдарила по мозку.

[archervarius]

Скажімо так: у цьому ЖЖ я якраз намагаюся відійти від смаківщини й аналізувати об'єктивно, за критеріями філологічного аналізу. Для рівноваги - вище писав: текст читабельний, захоплюючий, page-turner, як кажуть англійці.

Мені в підлітковому віці теж дуже сподобався роман. І ще - навіть зараз він мені симпатичний світотворенням. Світ там фальшивий як веганське мнясо, 5 століття склепано з 10, а Богдан зі Святослава. Але все це цікаве і смачне. Сучасним авторам варто повчитися.

No title

[livejournal]

Користувач stefan_blog посилається на ваш запис з No title пишучи: [...] науковою дотошністю пролазять езотеричні переконання, бо підсвідомість реагує так само на «Гатилла [...]