Паліативна допомога - це найбільш збережена таємниця в охороні здоров`я.
Коли маму виписували з лікарні, майже рік назад, то написали у виписці - Нахрен Нагляд сімейного лікаря.
Через 11 місяців після маминого інсульту, я дізналася, що в Україні існує державна паліативна допомога. Неочікувано до нас прийшов лікар та привів медсестру, щоб взяла аналізи. І ходить тепер кожен тиждень.
Тобто, ми 11 місяців навіть не могли докликатися сімейного лікаря, щоб вона прийшла на пневмонію. Бо сімейні лікарі вже не ходять додому. Ми не могли добитися в поліклініці ні ліків, ні засобів догляду. Я ходила і питала - а як аналізи, а як ліки, а які є пільги чи яка допомога? І мамі виписали дві пачки Бісопрололу, та видали якусь мазь від болю в суглобах.
Кажу - ми не знаємо чи щось болить у мами, бо вона не розмовляє.
- Ну так собі помажете.
- А направлення на памперси дасте?
-А памперси тільки інвалідам.
А щоб отримати інвалідність, потрібно лягати в лікарню. А щоб лягти в лікарню, мені треба дві машини предметів догляду везти за собою. І сидіти там тиждень на стільчику, бо я вже не залишу її на чужі руки, не в тому вона стані. Звичайно, заради шарових памперсів я не готова мучити маму і мучитися самій.
Отака допомога була.
І раптом у нас з`явився новий лікар. Я не можу сказати, що нам потрібен лікар кожного тижня, більш того - я достатньо кваліфікована для нагляду за мамою, але ж приємно. І мені тепер є з ким радитися, бо найгірше в моєму випадку, це вагання та паніка. Бо я ще не зустрічала раніше нікого, хто розбирався б в догляді краще за мене.
Я почала цікавитися темою паліативної допомоги і зі здивуванням дізналася, що ця програма існує давно і вона направлена не тільки на отримання медичних послуг, а і на соціальну допомогу. Тобто і предмети догляду, і доглядальниця входять в цей пакет. Може нам пощастить і ми побачимо памперси, або навіть чудо-чудноє - доглядальницю).