На сніданок - кукурудзяні пластівці з молоком, люблю серед робочого дня бродити (а тобто дуже на великій швидкості бігти) серед натовпу у цетрі міста і шоб іще по телефону розмовляти ( Read more... )

А у всіх бува так, що ти спочатку себе з квартири виженути не можеш (тому що бодун, або просто спати хочеться), а потім, коли ті вже приїхала в центр міста (на роботу чи просто так) і протусіла там хоча б півгодини (як я сьогодні), то ти вже думаєш, чи то то біло доречно на так віїжджати ( Read more... )

І от!!! Після 18 перекурів я нарешті майже вивчила 8 нещасних французських глаголів! Не буду банально нарікати на французів з їхніми нечитаючимися літерами та безлічю незрозумілих закінчень, які, знову ж таки, не читаються. Оставлю це у повітрі.  Питання: невже мозок до 22 років так атрофується, що туди нового нічого впіхнути неможливо ( Read more... )

Раз настрій в мене бойовий сьогодні, надто, що понеділок, розповім-ка я вам казочку на ніч. Про місце таке, відчайдушно кльове, майже казкове, якщо не звертати уваги на дрібниці. Відень. Столиця Габсбургів. Там коні не какають на асфальт! Не гагдять безбожно на дороги, по яким колись їздили в таких тулупах королевських, що золотом розшиті. 
( враження: фото і брєд )

Вирішила випробувати їду з МакДональдса на свому собаці. Думаю, йому не сподобається, зате мені дуже. На ніч Біг Мак, бідолашний мій організм.

Просто ми до майже півночі прикрашали місце, де ми проводимо більшість часу. Вийшло чудово! Я вважаю, що ми з Пономар - генії! 
( доказ )

По-перше, шо я колись знову буду завантажувати фоточки в ЖЖешечку, а по-друге, шо я колись так вигідно вкладу 109 гривень власного бюджету. Ітак! (бабабанна дробь) Знайомтеся! Кієв Капіталіст. Вчорашнє прєбрєтєніє. Для дітей от 10
років.
Совершенно усьо таке ж саме, як у монополії, навіть будиночки та готелі. Зате за не требе переплачувати. Реальна ( Read more... )

І все-таки нічого не маю я проти всіленскього прогресу, але останнім часом із появою нового телефону без кнопочок в моїй кишені, стала менше помічати. Втикнеш туди дорогою на роботу і пейзажі (подекуди не надто приємні, припускаю) проповзають повз очей ( Read more... )

Спочатку я сумувала за ЖЖ, потім змирилась, шо не вистачає часу, ну савсєм не вистачає, а от коли тепер вистачає неначе і звичка зоходити сюди зникла. Але от почитала трошки про сумне, трошки про веселе, і шото мені захотілось написати ( Read more... )

Давно я сюди не заходила і стрічки не читала. Але я випралюсь, чесно. Думаю от: 22 вже мені,  в моєму віці вже і мільйонерами ставали, і поп-принцесами із купою грошей і світовими турне. А в мене: ані грошей, ані чогось такого іщє. Країні я не потрібна і таке інше. Томі я з гордісю буду носити футболку "Кровосісі" і пити алкоголь, шоб вони з ( Read more... )

Гортаю я сторінки інторнету і зокрема ЖЖ і думаю: НУ ЯК так трапляється, шо в людей встигається понаписувати по три-чотири пости за добу, чи чотири рази не день поновляється статус десь на ФБ чи ВК, про тві мовчу, там ще можна уявити (140 символів - тьфу ( Read more... )