там, де нас нема. частина 2.

[annagireva]

Я, як равлик! Навіть не вторинно розповідаю про емоції. Ну хто так робить? Короче, сьогодні вирішила розповісти про Відень агаін. На цей раз будуть скарби... Мені, як людині, що не любить золото, на скарби дуже пофігу, але знаєте... В України, мабуть, ніколи не буде величі, поки ми не завєдьом собі скарбницю. 

Comments

[od_ry]

Круто! Дякую за золотий ранок! :)
А для чого взагалі роблять скарбниці?

[annagireva]

Ну, мабуть, щоб зберігати скарби))))

[bl_olen]

Помпезно)
а скарбниця є в одному з музеїв Лаври, здається

[annagireva]

Ви там були?
Треба з'їздити!

[bl_olen]

ну ми тут плануємо масово їхати дивитися на дерево знань, коли його встановлять, а потім уже можна, хто куди)

[cin_rom]

как у любого славянского человека, сразу появилась скабрезная мысль, что со стаканчика золотого отлично бы попил пиво дома. Та и золотая корона неплохо бы смотрелась на моей верхней полочке в спальне)))

[annagireva]

Пивко - да, может разве что из трубочки :)

А корона-то зачем??? :)))))

[cin_rom]

Ну как это зачем??? после пиво одевать и фоткаться с друзьями!

[chyzh]

стрянна. пише Гірєва, а на фотках Настя... :)

[annagireva]

Вона ж на камеру реагує, як бик на червоне :))
Ти що не знав? Я ходила якось странна - ніколи не потрапляю на фоточки, тільки коли кажу: "А ну зафотайте мене!"

А взагілі - все простіше - я разом із Настею іздила, і Ілюшею, який, власне, і фоткав. %)