Гурмани, мабуть, найкращі кулінари. Вони вміють "відчувати" смак, а не просто змішати інгредієнти. На жаль, я до таких не відношуся. Їжа для мене ніколи не була сенсом життя, а вишукана їжа - тим більше. Кількість страв, які я із задоволенням їм дуже мала, вона навіть суттєво не змінюється із роками. А готувати я більш-менш навчилася тільки два роки тому.
Якщо ти не можеш на повну силу оцінити смак приготованого, то не буваєш задоволеною на 100% результатом. Ось десь у цьому і полягає "зникнення ентузіазму" до приготування їжі.
Єдине, що розпалює моє бажання - це процес експерементування і можливість зробити комусь приємне у вигляді чогось смачненького:) Вчуся, намагаюся, але ділитися своїми результатами не має бажання. Не відчуваю задоволення результатами:) Та дуже вдячна за надихаючі пости дівчинці Лані Світанковій, яка розказує простими словами вишукані рецепти, і викликає бажання спробувати повторити це у домашніх українських умовах:)