Ми і ЖЕК
Якщо чесно, то вже набридло. Набридло багато чого, але найбільше те, що скрізь нас мають за лохів. І найперше ЖЕКи.
Живемо у Києві на краю цивілізації. Пригадуєте дитячий віршик С.Михалкова "А из нашего окна..." Так ось "из нашего окна промзона Киева видна". Прямо " в ногах" фармфірма "Дарниця" (як чорно жартує моя дочка: "Вийшов на балкон, вдихнув цитрамончику - голова боліти перестала") і АТП №7, що з вищих поверхів нагадує вдало приземлене НЛО. "Під ногами" ліворуч підприємство, де наповнюють киснем балони. Та й наша вулиця Бориспільська - найкоротший шлях із автобану до центра Києва - фури прдовжуюють рух на тій же швидкості.
Розумію, що всі, хто навіть не мріють про персональні квадратні метри у столиці, скажуть, що ми балувані. Проте, і ми - офіцерські сім"ї, що протинялися по гарнізонах чи десятиліттями жили у однокімнатних "гостинках" один в одного на голові. І житло для нас звели на територіях колишніх військових частин.
Житло дали зі статусом "службове", чим надійно скрутили руки і заткнули роти.
Зводив будинки невідомий інвестор за дорученням Міноборони, а далі той самий інвестор і Міноборони укладає угоду з комерційною структурою ТОВ "ЖЕК 2617", що мала ввести будинки в експлуатацію, а далі мешканцям будинків (нас комплекс - 4 будинки, що зводились почергово) надавати комунальні послуги.
Перша бомба спрацювала, коли два роки тому ми на декілька днів залишилися без води, про що заздалегідь мешканців не попередили. Далі з"ясувалося, що це саме ТОВ "ЖЕК 2617" завинило водоканалу суму близьку до мільйона за самовільне підключення і використання води. Першим "повстанням" - через листи до Дарницької адміністрації, прокуратури і особистим прийомом на засідання комісії Міноборони - не дозволили повісити нам на шию фантастичний борг.
Спритні власники ТОВ змінили керівництво. Наразі маємо імпозантну жінку, що гидливо поглядає у наш бік і в очі говорить, що ми дістали її до самих печінок.
Дістали. Бо час від часу я скликаю збори мешканців, ініціюючи відвоювати право на достойне життя, за яке, відповідно, ми сплачуємо гроші.
Напосіли, щоб суму оплати за опалення нам розраховували за лічильниками (які встановлено на котлах у підвальних приміщеннях ще на момент здачі будинку), а не за квадратурою. З початку опалювального сезону одержали нові квитанції, та перерахунку, з врахуванням авансових платежів, що були нами сплачені з квітня по жовтень, ЖЕК 2617 не зробив, бо виявляється "мы эти деньги уже потратили". Ось так нам відверто зізналися, що у нас наші гроші вкрали. Далі нам стали розказувати байки, що через оплату опалення за лічильниками надалі на нас чекають проблеми з гарячою водою тощо.
Ну а ми? Вчора збирали збори. Далі писатимемо листи, звертатимемося до судів і прокуратури.
Дивує інше, чому на ці самі збори людей приходить все менше і менше, а плачуть все більше, що живемо все гірше.
Ми ж просто дозволяємо нас відверто грабувати.
Живемо у Києві на краю цивілізації. Пригадуєте дитячий віршик С.Михалкова "А из нашего окна..." Так ось "из нашего окна промзона Киева видна". Прямо " в ногах" фармфірма "Дарниця" (як чорно жартує моя дочка: "Вийшов на балкон, вдихнув цитрамончику - голова боліти перестала") і АТП №7, що з вищих поверхів нагадує вдало приземлене НЛО. "Під ногами" ліворуч підприємство, де наповнюють киснем балони. Та й наша вулиця Бориспільська - найкоротший шлях із автобану до центра Києва - фури прдовжуюють рух на тій же швидкості.
Розумію, що всі, хто навіть не мріють про персональні квадратні метри у столиці, скажуть, що ми балувані. Проте, і ми - офіцерські сім"ї, що протинялися по гарнізонах чи десятиліттями жили у однокімнатних "гостинках" один в одного на голові. І житло для нас звели на територіях колишніх військових частин.
Житло дали зі статусом "службове", чим надійно скрутили руки і заткнули роти.
Зводив будинки невідомий інвестор за дорученням Міноборони, а далі той самий інвестор і Міноборони укладає угоду з комерційною структурою ТОВ "ЖЕК 2617", що мала ввести будинки в експлуатацію, а далі мешканцям будинків (нас комплекс - 4 будинки, що зводились почергово) надавати комунальні послуги.
Перша бомба спрацювала, коли два роки тому ми на декілька днів залишилися без води, про що заздалегідь мешканців не попередили. Далі з"ясувалося, що це саме ТОВ "ЖЕК 2617" завинило водоканалу суму близьку до мільйона за самовільне підключення і використання води. Першим "повстанням" - через листи до Дарницької адміністрації, прокуратури і особистим прийомом на засідання комісії Міноборони - не дозволили повісити нам на шию фантастичний борг.
Спритні власники ТОВ змінили керівництво. Наразі маємо імпозантну жінку, що гидливо поглядає у наш бік і в очі говорить, що ми дістали її до самих печінок.
Дістали. Бо час від часу я скликаю збори мешканців, ініціюючи відвоювати право на достойне життя, за яке, відповідно, ми сплачуємо гроші.
Напосіли, щоб суму оплати за опалення нам розраховували за лічильниками (які встановлено на котлах у підвальних приміщеннях ще на момент здачі будинку), а не за квадратурою. З початку опалювального сезону одержали нові квитанції, та перерахунку, з врахуванням авансових платежів, що були нами сплачені з квітня по жовтень, ЖЕК 2617 не зробив, бо виявляється "мы эти деньги уже потратили". Ось так нам відверто зізналися, що у нас наші гроші вкрали. Далі нам стали розказувати байки, що через оплату опалення за лічильниками надалі на нас чекають проблеми з гарячою водою тощо.
Ну а ми? Вчора збирали збори. Далі писатимемо листи, звертатимемося до судів і прокуратури.
Дивує інше, чому на ці самі збори людей приходить все менше і менше, а плачуть все більше, що живемо все гірше.
Ми ж просто дозволяємо нас відверто грабувати.