May 12, 2010 20:05
Аж не віриться, що святкова істерія вже позаду. Відстрілялися. Відкаталися. І вкотре Схід-Захід.
З 1 по 3 травня - Харківщина й Святогріська Лавра, з 8 по 10 - Тернопілля.
Не буду описувати красу природи й перераховувати історичні пам' ятки.
Їх викладу на сторінці.
Я про інше. Про занадто сумне і нестерпно болюче.
Ось на цей раз (оминаючи історію, торкаючись виключно сьогодення) вже абсолютно не відчула жодної різнці між розділеними Дніпром територіями. Гірко: один і той же шансон, одна попса, одне бездоріжжя, безробіття і ТОТАЛЬНА ЛІНЬ НАРОДУ.
А хтось вихвалявся, що українці ж найпрацьовитіші.
Хотілося б вірити, але не бачу. Всі прагнуть грошей, ніхто ж не хоче працювати. А гроші ж не манна небесна...
Об'їхавши за тиждень Україну, усвідомлюю: СОВОК ВЄЗДЄСУЩ. І як його викорінити?
Комуністи, перелицьовані у свято віруючих, порозкидані по всіх партіях. Із непопулярних - у популярні.
Країна стоїть у трясовині. Ніхто не зводить лікарні, не ремонтує школи й дороги. Перепрошую, туалетів громадських у містах нема. Молоді й школярам нікуди приткнутися. Про культуру мас говорити не варто.
А у нас як не інтернетклуби створюють, то церкви. Аби чимсь той народ затуркати.
І все те росте як на дріжжах. І гроші на все знаходяться.
Отаке-то.
І не дивно, що Схід уповає на щедрість Москви, а Захід - на підтримку далеких канадських родичів.
А на себе, любого, хто уповатиме?..