А давайте...
Оце розболілось серденько моє. Ні з того, ні з сього. А може і з того, і з сього... Не знаю, чого. Нєрви, панянко, нєрви. Погані думки, не дуже приємні події попереднього місяця. Може то все накупу, може то так тому? Може защемлення, але взяла корвалтаб, валідол і ніби полегшало...
Гаразд, ну його далеко, до лісу. Почався той рік так, що тьфу-тьфу. Нєрви на прєдєлє, але сьогодні мала хорошу здибанку коло ялинки (зауважте, не йолки). Знайомий (так, що раз бачив, і раз говорив) подарував букет білих троянд, бо в мене вчора був День народження. Ото скажу вам здивування. Приємно, звичайно, напевно більше навіть тому, що це зовсім чужа людина мені.
Була сьогодні у хорошої подруги. У матері мені годиться, але дружбі не мішає. Взагалі компанія в мене така - різновікова. Так от, подруга моя "національна" вся. Весь дім в вишивках, ткацтві, розписі, ну просто музей. Тут вам не сучасна вишивка, якою ми звикли її бачити, а старовинна, цікаві техніки, цікаві узори, цікаві кольори. Ото про таку хату можна сказати: писанка. Навіть комп в неї такий "вишиваний". Зразу собі подумала: "А наші всі квартири такі "гаджетовані", обставлені всяким різним, а про вишивку рідко хто пам’ятає. А, якщо і є, то зовсім мінімально, якісь картини вишивані, або бісерні ікони (як тепер модно стало).
От я як думаю, вишивка - це ж оберіг від всього злого. Рушники мають свою символіку, взірці - це ж не просто там малюночок. Кожен елемент щось символізує. Тому файно би було, шановні, мати хоч трошечки вишитих речей вдома: скатертин, обрусів, рушників, доріжок, серветок, сорочок і сорочечок, подушок... Не треба забувати традиції наші. Спокійно якось тоді в такому домі.
Ну це так, думка дня...
П.С. Хочу купити книжку Люби Гавур "Чарівні візерунки" - 3 том. То може, хто має вдома і може трошки мені написати про неї? Що там всередині? Є схеми, чи просто фото вишивок? Одначе, не така вправна я вишивальниця, щоб без схем вишивати)
Гаразд, ну його далеко, до лісу. Почався той рік так, що тьфу-тьфу. Нєрви на прєдєлє, але сьогодні мала хорошу здибанку коло ялинки (зауважте, не йолки). Знайомий (так, що раз бачив, і раз говорив) подарував букет білих троянд, бо в мене вчора був День народження. Ото скажу вам здивування. Приємно, звичайно, напевно більше навіть тому, що це зовсім чужа людина мені.
Була сьогодні у хорошої подруги. У матері мені годиться, але дружбі не мішає. Взагалі компанія в мене така - різновікова. Так от, подруга моя "національна" вся. Весь дім в вишивках, ткацтві, розписі, ну просто музей. Тут вам не сучасна вишивка, якою ми звикли її бачити, а старовинна, цікаві техніки, цікаві узори, цікаві кольори. Ото про таку хату можна сказати: писанка. Навіть комп в неї такий "вишиваний". Зразу собі подумала: "А наші всі квартири такі "гаджетовані", обставлені всяким різним, а про вишивку рідко хто пам’ятає. А, якщо і є, то зовсім мінімально, якісь картини вишивані, або бісерні ікони (як тепер модно стало).
От я як думаю, вишивка - це ж оберіг від всього злого. Рушники мають свою символіку, взірці - це ж не просто там малюночок. Кожен елемент щось символізує. Тому файно би було, шановні, мати хоч трошечки вишитих речей вдома: скатертин, обрусів, рушників, доріжок, серветок, сорочок і сорочечок, подушок... Не треба забувати традиції наші. Спокійно якось тоді в такому домі.
Ну це так, думка дня...
П.С. Хочу купити книжку Люби Гавур "Чарівні візерунки" - 3 том. То може, хто має вдома і може трошки мені написати про неї? Що там всередині? Є схеми, чи просто фото вишивок? Одначе, не така вправна я вишивальниця, щоб без схем вишивати)