Домовичок Кузя

[anelya_eva]

23:14, четвер, четвертий день переддипломної практики (на яку я не ходжу). Хочу запам"ятати цей день, бо саме сьогодні до мене прийшло натхення. Зранку прокинулась о 8 (що буває вкрай рідко, а коли буває, то супроводжується ниттям і міцнющою кавою). Зібралась за 30 хв (а це взагалі не те, що не буває, а в принципі неможливо). І ще годинку сиділа в неті, бо магазини так рано не відкривають. Отож, я зібралась, тепло вдяглась (бо третій тиждень хворію, а на вулиці холодно) і пішла знову витрачати гроші. За два дні це мені дуже добре вдається. Купила набір пензликів, акрилові фарби, тканину, синтепон і повернулась назад, задоволена собою. Решту дня в мене пішло на мою нову іграшку з дитинства - домовичка Кузю. Якщо хтось пам"ятає, був колись такий мультик, де в кінці хтось співав пісеньку. От саме від тої пісеньки я чогось ревіла і ніхто мене не міг заспокоїти. Ну, але зараз не про це. Кузя настільки став мені рідним, що снився вночі. Я навіть вірила, що він живе у мене вдома. Бурна фантазія в мене була в дитинстві, тому мама давно звикла до всіх моїх уявних друзів, в тому числі домовичків. І от сьогодні весь день я шила собі Кузю. Він не вийшов точною копією Кузі з мультика, але я зроблю ще одного.
23:27, все ще четвер, дописую пост про домовичка Кузю і роблю йому фотосесію. З сьогоднішнього дня я зрозуміла багато: по-перше, я люблю працювати, але коли праця приносить мені задоволення; по-друге, я виявляється вмію малювати (акриловими фарбами почала малювати в блокноті, результат покажу, коли все буде готове); по-третє, перша моя іграшка своїми руками досить таки вдала; по-четверте, в той час, коли мої однолітки виходять заміж, народжують дітей (масово це сталось за цей рік), шукають роботу, або вже працюють - я ще вся в дитинстві зі всією своєю строгістю і "діловитістю". І не бачу в цьому нічого поганого)
Знайомтесь, мій Кузя)
П.С. вибачте, за якість фото)