ЗРУБ-КОМАРІВСЬКИЙ
Як правило, більшість туристів, оглянувши дерев’яні пам’ятки Панки, відразу ж прямують до Сторожинця не підозрюючи, що на південь знаходиться унікальне село з незвичайною назвою Зруб-Комарівський.
Декілька кілометрів жахливої гравійки і ви - в селі №1 всієї Буковини! Саме так, я не помиляюсь: за підсумками щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку" за 2008 рік Зруб-Комарівський визнаний першим серед сіл Чернівецької області і другим серед сіл України! То ж бо, не проїжджайте мимо!
Історія села - справжні сутінки. В одному з джерел знаходив інформацію про першу згадку про село у 1610 році. Думаю, це помилка. Більш ймовірною виглядає версія про появу села на початку ХІХ століття та про його динамічний розвиток в останній чверті цього ж століття. Та і сама назва з приставкою «Зруб» означає вторинність поселення: тобто заснували його мешканці іншого села (в даному випадку Комарівців), вирубавши в тут ліс і звівши в зруб дерев’яні хатки.
Дерев’яні хатки тут переважають і сьогодні. Дві церквиці - теж дерев’яні. Одна з них - церква Параскеви (1820 р.) навіть є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Церква сама по собі симпатична: хрещата в формі трилисника із восьмигранною вежею над бабинцем. Але тільки-но «відреставрована»: мілкі зруби (з них би непоганий ламінат вийшов) вкрили лаком, верхи - як і скрізь на Буковині…
До дзвіниці руки не дійшли (поки що):
Другий храм - симпатичніший, хоча й зовсім маленький. Капличка на честь Миколая Чудотворця справді виглядає, як привезена з казки.
Справжнє дерево: в акурат складені зруби та ґонт на даху.
А ще з пагорбів, на яких розташоване село, можна побачити Карпати. Вони тут вже зовсім поруч.
Декілька кілометрів жахливої гравійки і ви - в селі №1 всієї Буковини! Саме так, я не помиляюсь: за підсумками щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку" за 2008 рік Зруб-Комарівський визнаний першим серед сіл Чернівецької області і другим серед сіл України! То ж бо, не проїжджайте мимо!
Історія села - справжні сутінки. В одному з джерел знаходив інформацію про першу згадку про село у 1610 році. Думаю, це помилка. Більш ймовірною виглядає версія про появу села на початку ХІХ століття та про його динамічний розвиток в останній чверті цього ж століття. Та і сама назва з приставкою «Зруб» означає вторинність поселення: тобто заснували його мешканці іншого села (в даному випадку Комарівців), вирубавши в тут ліс і звівши в зруб дерев’яні хатки.
Дерев’яні хатки тут переважають і сьогодні. Дві церквиці - теж дерев’яні. Одна з них - церква Параскеви (1820 р.) навіть є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Церква сама по собі симпатична: хрещата в формі трилисника із восьмигранною вежею над бабинцем. Але тільки-но «відреставрована»: мілкі зруби (з них би непоганий ламінат вийшов) вкрили лаком, верхи - як і скрізь на Буковині…
До дзвіниці руки не дійшли (поки що):
Другий храм - симпатичніший, хоча й зовсім маленький. Капличка на честь Миколая Чудотворця справді виглядає, як привезена з казки.
Справжнє дерево: в акурат складені зруби та ґонт на даху.
А ще з пагорбів, на яких розташоване село, можна побачити Карпати. Вони тут вже зовсім поруч.