РІДКІВЦІ, Буковина
Наступне село за Топорівцям - Рідківці. При австрійцях село носило назву Rarancze (або Rarańcza), при румунах - Rarancea. Село, як для Буковини, так відносно молоде: вперше Раранче згадується у XVIII столітті.
У 1906 році в Раранче звели незвичайну як для Буковини церкву Вознесіння Господня. Незвичайну, тому що в нетиповому для храмової архітектури Західної України стилі модерн.
Церкву, ймовірно, спроектував галицький архітектор зі Стрию Василь Нагірний (1848-1921) - автор понад 200 мурованих церков - чверть від усіх культових споруд, зведених в Галичині у 1882-1918 роки.
В Каталозі існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель авторства Василя Слободяна Вознесенська церква в Рідківцях значиться, як дерев’яна. Можливо, це є помилкою, бо по-перше, Нагірний проектував переважно муровані храми і переважно у візантійському стилі; а по-друге, мешканці Рідківців (ті, яких вдалося опитати) про дерев’яну церкву у своєму селі нічого не чули.
Дзвіниця:
Герб Рідківців (взято з Вікіпедії):
Тут же можна прочитати його опис:
«Закручений знизу щит, розтятий і перетятий навпіл. В першій пурпуровій частині - золота (жовта ) літера "Р" (кирилиця, прописне, каліграфія). В другій частині (зеленій) - пам'ятник полеглим у битві, що відбулася поблизу села (1739р.) між російськими військами і турками. Арка і хрест - срібні (білі), а дзвін золотий (жовтий). У третій (зеленій) частині щита - дві срібні перехрещені кияні (білі) з золотими ( жовтими ) древками. В четвертій частині - срібний (білий ) соняшник з золотими ( жовтими) пелюстками та золота ( жовта) крапля олії. Літера " Р ", що у полі щита, - перша буква назви села (як давньої - Раранча, так і теперішньої - Рідківці) це символ, який поєднує давню топоніміку ( історичну) й новітню; - естафета поколінь.
Цей символ є зміною попередньому ( в попередніх варіантах герба -перехрещених російської шпаги та турецького ятагана) на пам'ятник. Кияні символізують кар'єр, де видобувають камінь. Соняшник і крапля олії - символ добра, сонця, миру. Щит розміщено в золотому декоративному картуші й увінчано короною з золотого ( жовтого) колосся. Хліб усьому голова. Зелений колір в полях щита - колір прапора області. Малиновий колір (козацький) - колір прапора Рідківців.»
В Музеї народної архітектури і побуту в Чернівцях представлена садиба селянина-багача, перевезена з Рідківців.
Тут у 1835 році жив заможний селянин - староста с.Рідківці. У центрі - одна з найстаріших житлових споруд скансену - трикамерна хата з багатим інтер’єром.
Хата складається з двох житлових приміщень - великої хати і хатки, розділених сіньми.
Крім хати у дворі є стодола, комора, карник, курник й дві кошниці. Господар мав землю, водяні млини, тримав коней, корів, свиней, птицю.
У 1906 році в Раранче звели незвичайну як для Буковини церкву Вознесіння Господня. Незвичайну, тому що в нетиповому для храмової архітектури Західної України стилі модерн.
Церкву, ймовірно, спроектував галицький архітектор зі Стрию Василь Нагірний (1848-1921) - автор понад 200 мурованих церков - чверть від усіх культових споруд, зведених в Галичині у 1882-1918 роки.
В Каталозі існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель авторства Василя Слободяна Вознесенська церква в Рідківцях значиться, як дерев’яна. Можливо, це є помилкою, бо по-перше, Нагірний проектував переважно муровані храми і переважно у візантійському стилі; а по-друге, мешканці Рідківців (ті, яких вдалося опитати) про дерев’яну церкву у своєму селі нічого не чули.
Дзвіниця:
Герб Рідківців (взято з Вікіпедії):
Тут же можна прочитати його опис:
«Закручений знизу щит, розтятий і перетятий навпіл. В першій пурпуровій частині - золота (жовта ) літера "Р" (кирилиця, прописне, каліграфія). В другій частині (зеленій) - пам'ятник полеглим у битві, що відбулася поблизу села (1739р.) між російськими військами і турками. Арка і хрест - срібні (білі), а дзвін золотий (жовтий). У третій (зеленій) частині щита - дві срібні перехрещені кияні (білі) з золотими ( жовтими ) древками. В четвертій частині - срібний (білий ) соняшник з золотими ( жовтими) пелюстками та золота ( жовта) крапля олії. Літера " Р ", що у полі щита, - перша буква назви села (як давньої - Раранча, так і теперішньої - Рідківці) це символ, який поєднує давню топоніміку ( історичну) й новітню; - естафета поколінь.
Цей символ є зміною попередньому ( в попередніх варіантах герба -перехрещених російської шпаги та турецького ятагана) на пам'ятник. Кияні символізують кар'єр, де видобувають камінь. Соняшник і крапля олії - символ добра, сонця, миру. Щит розміщено в золотому декоративному картуші й увінчано короною з золотого ( жовтого) колосся. Хліб усьому голова. Зелений колір в полях щита - колір прапора області. Малиновий колір (козацький) - колір прапора Рідківців.»
В Музеї народної архітектури і побуту в Чернівцях представлена садиба селянина-багача, перевезена з Рідківців.
Тут у 1835 році жив заможний селянин - староста с.Рідківці. У центрі - одна з найстаріших житлових споруд скансену - трикамерна хата з багатим інтер’єром.
Хата складається з двох житлових приміщень - великої хати і хатки, розділених сіньми.
Крім хати у дворі є стодола, комора, карник, курник й дві кошниці. Господар мав землю, водяні млини, тримав коней, корів, свиней, птицю.