Дня не вистачить, бо є ще Болдіни гори з Антонієвими печерами, Вал (той самий Дитинець, про який Ви згадали), там є що подивитися. Через дорогу від Валу -Катерининська церква, яка зустрічає всіх, хто в'їжджає в місто з боку Києва. А за драмтеатром, у сквері Б. Хмельницького не лише пам'ятник йому,а віднедавна ще й дерев'яна скульптура Іллі Муромця, а й П'ятницька церква, ровесниця "Слова о полку Ігоревім"( вона була дуже зруйнована під час війни). Але найсмішніше, що я не знаю, де будинок Григорія Глібова.
То Ви й справді багато встигли за три години. Хоч, як на мене, це - галопом по європам. Але якщо часу більше не було, то добре, хоч так. Одна з семи країн, які ми з чоловіком відвідали за останні два роки - Монако. Ми там були трохи більше години.
Шкода. До речі, колишня грязелікарня - це зараз наша дільнична поліклініка, повз неї, і повз стару друкарню (де пожежна каланча) проходжу майже щодня. А ось мій чоловік згадав, де будинок Григорія Глібова,там зараз щось від інституту мікробіології. А я не могла згадати де це, бо він у дворах, в р-ні політеха, а я там майже ніколи не буваю, тепер згадала.
Reply
Reply
А за драмтеатром, у сквері Б. Хмельницького не лише пам'ятник йому,а віднедавна ще й дерев'яна скульптура Іллі Муромця, а й П'ятницька церква, ровесниця "Слова о полку Ігоревім"( вона була дуже зруйнована під час війни).
Але найсмішніше, що я не знаю, де будинок Григорія Глібова.
Reply
Reply
Reply
Reply
А ось мій чоловік згадав, де будинок Григорія Глібова,там зараз щось від інституту мікробіології. А я не могла згадати де це, бо він у дворах, в р-ні політеха, а я там майже ніколи не буваю, тепер згадала.
Reply
Reply
Leave a comment