Королівський замок Амбуаз
Всього 6 хвилин їзди на регіональному поїзді відділяють замок Шомон-сюр-Луар від наступного не менш цікавого і величного замку Луари. Королівський замок Амбуаз (фр. château d'amboise) - середньовічний замок, що піднімається над рікою Луарою в однойменному французькому містечку. Перший замок на цьому місці був побудований ще в XIII столітті. Першим власником Амбуазького замка був анжуйський граф Фульк Нерра.
Незабаром замок і місто переходять до могутнього сімейства Амбуазів, які звідси контролювали важливий брід через Луару. Але на початку 1430-х рр. власник замка був обвинувачений у змові проти короля, а його володіння - вилучені в скарбницю королівства.
Нинішній триповерховий замок із величезними вежами по боках почали будувати у 1492 році на замовлення Карла VIII, який народився і помер в Амбуазі. Запрошені ним для завершення робіт італійці Доменіко да Кортона і Фра Джокондо першими принесли у Францію архітектуру ренесансу. Вважається, що саме в Амбуазі з'явився перший за межами Італії регулярний сад.
Король Франциск I виріс в Амбуазькому замку, який належав його матері Луїзі Савойській, і благоволив йому більш, ніж резиденції свого попередника Людовика XII в Блуа. В 1515 році він оселив у замку Клу, з'єднаному із замком підземним ходом, Леонардо да Вінчі. Цьому замку буде присвячено наступну розповідь. Тут він закінчував «Джоконду», тут же і помер в 1519 р. Похований художник, як прийнято вважати, у замковій каплиці св. Губерта, збудованій у 1491-1496 роках.
Після смерті Франциска I в Амбуазі облаштувався «молодий двір» Генріха II і Катерини Медичі. Тут росли їхні діти і невістка, Марія Стюарт. В 1560 році Гізи привезли в Амбуаз із Блуа молодого короля Франциска II, на якого планувався напад гугенотів (Амбуазька змова). Тут же над змовниками була учинена жорстока розправа.
Наступні французькі монархи не проявляли інтересу до Амбуазькой резиденції. Людовик XIII подарував її своєму братові Гастону, а Людовик XV - міністрові Шуазелю. Людовик XIV тримав тут під арештом Николя Фуку і герцога Лозена. В XIX столітті тут оселили полоненого Абд аль-Кадира.
У роки Французької революції значна частина Амбуазького замка була знищена. Щоб зупинити процес розкрадання культурних скарбів, Третя республіка в 1872 році надала збережені частини замка в розпорядження Орлеанського дому. У цей час їм відає фонд Людовика Святого на чолі з Його високістю графом Паризьким.
Вхідні портали замку:
Ще трохи деталей:
Вид на замок і місто з протилежного берега Луари:
Незабаром замок і місто переходять до могутнього сімейства Амбуазів, які звідси контролювали важливий брід через Луару. Але на початку 1430-х рр. власник замка був обвинувачений у змові проти короля, а його володіння - вилучені в скарбницю королівства.
Нинішній триповерховий замок із величезними вежами по боках почали будувати у 1492 році на замовлення Карла VIII, який народився і помер в Амбуазі. Запрошені ним для завершення робіт італійці Доменіко да Кортона і Фра Джокондо першими принесли у Францію архітектуру ренесансу. Вважається, що саме в Амбуазі з'явився перший за межами Італії регулярний сад.
Король Франциск I виріс в Амбуазькому замку, який належав його матері Луїзі Савойській, і благоволив йому більш, ніж резиденції свого попередника Людовика XII в Блуа. В 1515 році він оселив у замку Клу, з'єднаному із замком підземним ходом, Леонардо да Вінчі. Цьому замку буде присвячено наступну розповідь. Тут він закінчував «Джоконду», тут же і помер в 1519 р. Похований художник, як прийнято вважати, у замковій каплиці св. Губерта, збудованій у 1491-1496 роках.
Після смерті Франциска I в Амбуазі облаштувався «молодий двір» Генріха II і Катерини Медичі. Тут росли їхні діти і невістка, Марія Стюарт. В 1560 році Гізи привезли в Амбуаз із Блуа молодого короля Франциска II, на якого планувався напад гугенотів (Амбуазька змова). Тут же над змовниками була учинена жорстока розправа.
Наступні французькі монархи не проявляли інтересу до Амбуазькой резиденції. Людовик XIII подарував її своєму братові Гастону, а Людовик XV - міністрові Шуазелю. Людовик XIV тримав тут під арештом Николя Фуку і герцога Лозена. В XIX столітті тут оселили полоненого Абд аль-Кадира.
У роки Французької революції значна частина Амбуазького замка була знищена. Щоб зупинити процес розкрадання культурних скарбів, Третя республіка в 1872 році надала збережені частини замка в розпорядження Орлеанського дому. У цей час їм відає фонд Людовика Святого на чолі з Його високістю графом Паризьким.
Вхідні портали замку:
Ще трохи деталей:
Вид на замок і місто з протилежного берега Луари: