Marienburg, ч.1: замок Великих магістрів Тевтонського ордену
На минулому тижні ми вже встигли познайомитися з чотирма замками хрестоносців на Помор'ї. Настала черга головного з них - замку Великих магістрів Тевтонського ордену в Мальборку (Марієнбурзі). Ordensburg Marienburg не просто замок. Це - найкрасивіший замок Європи, еталон готичного замку, найбільший середньовічний цегляний замок у світі. Ще багато епітетів можна підібрати, можна безкінечно роздивлятися фотографії в інтернеті, читати путівники і чисельні статті про Мальборк. Але поки поки ви самі сюди не приїдете і не побачите все на власні очі, ви не зрозумієте цієї величі. Замку в Мальборку і самому місту буде присвячено аж три розповіді.
Спочатку про добирання. Відвідати Марієнбург і околиці з України (а особливо, зі Львова) - просто і дешево. Треба лише мати просту польську візу або шенген. Це зручно зробити і на вихідні, зачипивши п'ятницю і понеділок. Отже, в п'ятницю виїжджаєте автобусом зі Львова в Люблін за 120 гривень (автобуси їздять декілька раз на день). В Любліні на вокзалі купуєте проїзний "Bilet Podróżnika" за 69 злотих (близько 170 гривень), по якому необмежено катаєтесь аж до понеділкового ранку ( якщо вас, звичайно, не смущають польські поїзди). У вечорі сідаєте в поїзд, і з в 4 годині ранку ви вже у Гданську. Від Гданська до Мальборка - трохи більше години їзди поїздом, які ходять тут досить часто. Можете суботу присвятити огляду найкрасивішого у світі міста Гданськ, а на наступний день подивитися найграндіозніший у світі замок Марієнбург, а одночасно й тевтонські замки у Марієнвердері і Штумі. Переночувати за 8 - 10 євро із сніданком можна в одному з кількадесят хостелів в історичному центрі Гданська. Вечором знову сідаєте в поїзд та їдете в Люблін або Перемишль. Звідти дістатися до Львова - питання декількох годин. Таким чином, за якихось 60 - 80 євро ви зможете подивитися найцікавіше, що є в Європі. Спробуйте, не лінуйтесь!
Орденський замок Марієнбу́рг (нім. Ordensburg Marienburg), що дав початок однойменному місту (зараз місто Мальборк в Польщі), був резиденцією Великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі, один з еталонів цегляної готики, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО. Замок на честь Діви Марії був побудований тевтонськими рицарями на березі річки Ногат (гирло Вісли) в 1274 році. В 1309 році в нього з сусідньої Венеції (не плутати з Венецією на Адріатиці) переїхав Великий магістр ордену. Впродовж XIV століття замок розширювався та перебудовувався. За стінами опинилася територія площею в 210 тис. кв. м., а кількість мешканців замку в найкращі роки наближалася до трьох тисяч.
Панорама всього замку:
Найпотужніша фортеця Європи типовим прикладом оборонного будівництва на території поваленої хрестоносцями Пруссії. Місто, засноване у підніжжя замка на перетинанні європейських торговельних шляхів, дуже швидко розвивалося.З 1280 року в замку жив і працював комтур, а з 1309 року він став резиденцією Великих магістрів. В оборонному замку, що інтенсивно розбудовувався, в XІ столітті вже можна було виділити Високий замок (монастир), Середній замок (місцеперебування Великого магістра й Великого комтура, політичний й адміністративний центр Тевтонського ордена) і предзамкове укріплення, форбург, з великими підсобними приміщеннями. На скорених хрестоносцями прусських землях Марієнбург став головним політичним, господарським, військовим і релігійним центром.
До першої половини XV століття він славився в Європі не лише, як одна з головних форпостів рицарів Тевтонського ордена в їхніх устремліннях убік Литви й Жмуді, а також як місце ефектних бенкетів і турнірів, що приваблювали у Пруссію рицарів багатьох країн Європи.Перші серйозні проблеми у великій політиці у хрестоносців з'явилися в 1410 році, коли під стіни марієнбургського замка після Грюнвальдскої битви підійшли переможні війська польського короля Владислава ІІ Ягайла. Почалася тривала облога замка і міста. Було зруйновано багато будинків, сильно постраждав замок, але він не був узятий. Польським військам довелося відступити.
Новий Великий магістр Генріх фон Плауен після підписання Торуньского миру в 1411 році вирішив відновити місто й фортецю і підготувати їх до можливої нової облоги. Із цією метою фортифікація не тільки була відновлена, але ще укріплена зі східної сторони. Нові укріплення згодилися досить швидко. Під час Тринадцятилітньої війни (1454 - 1466 роки) польські війська осаджували замок багато місяців, а місто кілька разів переходив з рук у руки. Після поразки Тевтонських рицарів під Грюнвальдом резиденція Великого магістра піддалася тривалій облозі. Місто Марієнбург було зруйноване, але сам замок захопити так і не вдалося. В 1456 році магістр передав замок в сплату боргу богемським найманцям і переїхав до Кенігсбергу, а найманці перепродали його польському королю Казимиру IV. Так замок опинився у складі Речі Посполитої.
7 червня 1457 року польський король Казимир ІV Ягеллончик викупив замок у чеських найманих військ. Із цього часу на три сторіччя мальборкска фортеця стала постійною резиденцією польських воєвод, а також військовою базою Королівської Пруссії. У замку перебувала королівська адміністрація. У руках старости була зосереджена адміністративна, військова, судова й поліцейська влада. У замку під час подорожей до Пруссії зупинялися польські королі. Мальборкський замок став не лише однієї з головних фортець країни, але й найбільшим арсеналом.
В 1626 - 1629 роках Мальборк окупували шведські війська, які звели нові фортифікації - 11 земляних бастіонів. Під час війни зі шведами місто і замок не постраждали, тому що не були важливими стратегічними об'єктами. В 1655 році прийшло нове нещастя - черговий шведський набіг. У результаті Першого поділу Польщі в 1772 році північні землі Жечі Посполитой, а разом з ними й фортеця над рікою Ногат, виявилися в межах Пруссії. У затишних залах улаштували казарми. Багато приміщень переобладнали під військові склади. З кожним роком замок усе більше й більше руйнувався і спустошувався. Свій новий готичний вигляд фортеця набула лише під кінець XІХ - на початку XX століття. Тоді були проведені величезні реставраційні роботи, які велися під керівництвом знаменитого архітектора архітектора Конрада Штейнбрехта.
Друга світова війна не пощадила мальборкський замок. Він сильно постраждав, особливо під кінець воєнних дій в 1945 році. Після війни фортецю відновили. В 1997 році цю цінну пам'ятнку готичної архітектури внесли до престижного Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В 1961 році у фортеці над рікою Ногат з'явився новий хазяїн - Замковий музей у Мальборку. Зараз у Мальборкском замковому музеї можна познайомитися з 18-ю постійними виставками. Самі цікаві з них це мальборкска колекція бурштину, замкова лікарня, "PACІFІCA TERRA - прусси - слов'яни - вікінги в усті Вісли", "Капітулянт у Високому замку", зброя древніх століть, канцелярія Великих магістрів у Мальборке.
Екскурсію замком проведемо в наступній частині розповіді.
ПРОДОВЖЕННЯ - ТУТ
Спочатку про добирання. Відвідати Марієнбург і околиці з України (а особливо, зі Львова) - просто і дешево. Треба лише мати просту польську візу або шенген. Це зручно зробити і на вихідні, зачипивши п'ятницю і понеділок. Отже, в п'ятницю виїжджаєте автобусом зі Львова в Люблін за 120 гривень (автобуси їздять декілька раз на день). В Любліні на вокзалі купуєте проїзний "Bilet Podróżnika" за 69 злотих (близько 170 гривень), по якому необмежено катаєтесь аж до понеділкового ранку ( якщо вас, звичайно, не смущають польські поїзди). У вечорі сідаєте в поїзд, і з в 4 годині ранку ви вже у Гданську. Від Гданська до Мальборка - трохи більше години їзди поїздом, які ходять тут досить часто. Можете суботу присвятити огляду найкрасивішого у світі міста Гданськ, а на наступний день подивитися найграндіозніший у світі замок Марієнбург, а одночасно й тевтонські замки у Марієнвердері і Штумі. Переночувати за 8 - 10 євро із сніданком можна в одному з кількадесят хостелів в історичному центрі Гданська. Вечором знову сідаєте в поїзд та їдете в Люблін або Перемишль. Звідти дістатися до Львова - питання декількох годин. Таким чином, за якихось 60 - 80 євро ви зможете подивитися найцікавіше, що є в Європі. Спробуйте, не лінуйтесь!
Орденський замок Марієнбу́рг (нім. Ordensburg Marienburg), що дав початок однойменному місту (зараз місто Мальборк в Польщі), був резиденцією Великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі, один з еталонів цегляної готики, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО. Замок на честь Діви Марії був побудований тевтонськими рицарями на березі річки Ногат (гирло Вісли) в 1274 році. В 1309 році в нього з сусідньої Венеції (не плутати з Венецією на Адріатиці) переїхав Великий магістр ордену. Впродовж XIV століття замок розширювався та перебудовувався. За стінами опинилася територія площею в 210 тис. кв. м., а кількість мешканців замку в найкращі роки наближалася до трьох тисяч.
Панорама всього замку:
Найпотужніша фортеця Європи типовим прикладом оборонного будівництва на території поваленої хрестоносцями Пруссії. Місто, засноване у підніжжя замка на перетинанні європейських торговельних шляхів, дуже швидко розвивалося.З 1280 року в замку жив і працював комтур, а з 1309 року він став резиденцією Великих магістрів. В оборонному замку, що інтенсивно розбудовувався, в XІ столітті вже можна було виділити Високий замок (монастир), Середній замок (місцеперебування Великого магістра й Великого комтура, політичний й адміністративний центр Тевтонського ордена) і предзамкове укріплення, форбург, з великими підсобними приміщеннями. На скорених хрестоносцями прусських землях Марієнбург став головним політичним, господарським, військовим і релігійним центром.
До першої половини XV століття він славився в Європі не лише, як одна з головних форпостів рицарів Тевтонського ордена в їхніх устремліннях убік Литви й Жмуді, а також як місце ефектних бенкетів і турнірів, що приваблювали у Пруссію рицарів багатьох країн Європи.Перші серйозні проблеми у великій політиці у хрестоносців з'явилися в 1410 році, коли під стіни марієнбургського замка після Грюнвальдскої битви підійшли переможні війська польського короля Владислава ІІ Ягайла. Почалася тривала облога замка і міста. Було зруйновано багато будинків, сильно постраждав замок, але він не був узятий. Польським військам довелося відступити.
Новий Великий магістр Генріх фон Плауен після підписання Торуньского миру в 1411 році вирішив відновити місто й фортецю і підготувати їх до можливої нової облоги. Із цією метою фортифікація не тільки була відновлена, але ще укріплена зі східної сторони. Нові укріплення згодилися досить швидко. Під час Тринадцятилітньої війни (1454 - 1466 роки) польські війська осаджували замок багато місяців, а місто кілька разів переходив з рук у руки. Після поразки Тевтонських рицарів під Грюнвальдом резиденція Великого магістра піддалася тривалій облозі. Місто Марієнбург було зруйноване, але сам замок захопити так і не вдалося. В 1456 році магістр передав замок в сплату боргу богемським найманцям і переїхав до Кенігсбергу, а найманці перепродали його польському королю Казимиру IV. Так замок опинився у складі Речі Посполитої.
7 червня 1457 року польський король Казимир ІV Ягеллончик викупив замок у чеських найманих військ. Із цього часу на три сторіччя мальборкска фортеця стала постійною резиденцією польських воєвод, а також військовою базою Королівської Пруссії. У замку перебувала королівська адміністрація. У руках старости була зосереджена адміністративна, військова, судова й поліцейська влада. У замку під час подорожей до Пруссії зупинялися польські королі. Мальборкський замок став не лише однієї з головних фортець країни, але й найбільшим арсеналом.
В 1626 - 1629 роках Мальборк окупували шведські війська, які звели нові фортифікації - 11 земляних бастіонів. Під час війни зі шведами місто і замок не постраждали, тому що не були важливими стратегічними об'єктами. В 1655 році прийшло нове нещастя - черговий шведський набіг. У результаті Першого поділу Польщі в 1772 році північні землі Жечі Посполитой, а разом з ними й фортеця над рікою Ногат, виявилися в межах Пруссії. У затишних залах улаштували казарми. Багато приміщень переобладнали під військові склади. З кожним роком замок усе більше й більше руйнувався і спустошувався. Свій новий готичний вигляд фортеця набула лише під кінець XІХ - на початку XX століття. Тоді були проведені величезні реставраційні роботи, які велися під керівництвом знаменитого архітектора архітектора Конрада Штейнбрехта.
Друга світова війна не пощадила мальборкський замок. Він сильно постраждав, особливо під кінець воєнних дій в 1945 році. Після війни фортецю відновили. В 1997 році цю цінну пам'ятнку готичної архітектури внесли до престижного Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В 1961 році у фортеці над рікою Ногат з'явився новий хазяїн - Замковий музей у Мальборку. Зараз у Мальборкском замковому музеї можна познайомитися з 18-ю постійними виставками. Самі цікаві з них це мальборкска колекція бурштину, замкова лікарня, "PACІFІCA TERRA - прусси - слов'яни - вікінги в усті Вісли", "Капітулянт у Високому замку", зброя древніх століть, канцелярія Великих магістрів у Мальборке.
Екскурсію замком проведемо в наступній частині розповіді.
ПРОДОВЖЕННЯ - ТУТ