Планував на ці вигідні Гданськ і околиці (ця поїздка вже втретє в мене зривається), але вийшла не менш цікавіша дводенна подорож - на Закарпаття. Вперше їздив на «Срібну землю» власним авто, і з родиною. За два дні поїхали рівно 700 км за маршрутом: Львів - Долина - Торуньський перевал - оз. Синевір - Воловець - Поляна - Перечин - Ужгород - Мукачево - Шенборн - Верецький перевал - Львів.
Упродовж розповіді - не лише природні і архітектурні прикраси, але й інформація про стан доріг на Закарпатті.
Вирішили їхати через Торунський перевал. У світлі надзвичайної завантаженості траси «Київ - Чоп», це було вірним рішенням. Стан дороги на ділянках «Стрий - Долина» і «Долина - Вигода - Торунь» більш-менш нормальний. На останній ділянці є декілька місць з вибоїнами, але пережити можна. Від дороги через Торунь очікував більшого: красивих краєвидів практично не попадалося. Так саме, і крутих серпантинів, про які я мріяв.
Вид з перевалу:
А ось ділянка дороги від перевалу до Міжгірря - значно гірший. Місця з вибоїнами на трасі переважають. Відразу видно різницю між роботою облавтодорів Франківщини і Закарпаття.
А от дорога з Міжгірря до Синевіру дійсно вразила своїм непоганим станом. Погана ділянка - лише останні 3 кілометри до озера. Краєвиди уздовж дороги - неймовірні. Але фотографувати не став, бо фото зовсім не відображає масштабів краси.
Величезні гори на Верецькому перевалі на фотографіях виглядають, яка невеличкі пагорби:
На Синевирі ми були вперше в житті. Звичайно, високогірне озеро не могло не вразити:
В озері дуже багато мальків. А біля озера і в самому озері - жаб:
Вода в озері:
На вулиці - неймовірна спека, а навколо озера ще лежить багато снігу:
З Синевиру поїхали через Межгірря - Воловець - Нижні Ворота - Поляну - Тур’ї Ремети на ночівлю до
Перечина. Дорога від Міжгірря через Воловець на Нижні Ворота - відносно нормально (лише декілька ділянок з вибоїнами). І гарні краєвиди (не до порівнянні з дорогою через Торунський перевал).
По дорозі зустрічається багато дерев’яних церков верховинської школи. Але більшість з них спаскуджені бляхою. Єдиний небляшиний храм, який зустрівся по дорозі - церква Різдва Богородиці (1780 р.) у селі Пилипець:
А так з дороги виглядає містечко Воловець:
Стан дороги від Нижніх Воріт до Перечина - просто жахливий (особливо, від Поляни до Тур’їх Реметів). Категорично рекомендую об’їжджати цю ділянку!
Заночувавши в Перечині, рано з ранку я поїхав оглядати
Невицький замок. О 7.30 я вже був біля замку єдиним його відвідувачем:
Неканонічні види замку:
Від замку відкривається чудова панорама Ужанської долини:
На передньому плані - Невицьке, на задньому - Ужгород:
«Вікно в Закарпаття»:
В Унгвар заїжджати не стали. Лише оглянули місто з траси:
Ужгородський замок і середмістя:
В
Мукачеві багато погуляти не довелося: Маргарита вела себе не дуже добре. Їй, на відміну від мене, більше подобаються природні цікавинки. А от ратуші і палаци їй не цікаві:
Сакури на вулицях Мукачева:
Мукачівський замок - напевне, найдовершінійший і найфотогенічнійший в України:
Майже на півдня зупинилися біля мисливського
замку Шенборнів біля
Чинадійове. Неймовірно цікаве, охайне і мальовниче місце, the best Закарпаття!
Тут дуже багато сакур:
Найгарніший Schloss в Україні:
Вчора вперше в житті побував в середині:
«Карпати» - найгарніша залізнична станція в Україні: