Сьогоднішня подорож в зиму
Давно вже мріяв, поки настане справжня зима, бо дуже скучив за зимовими мандрівками. В сенсі за мандрівками по зимовим дорогам у пошуках засніжених архітектурних шедеврів. Про минулорічне полювання на засніжені замки можна почитати тут. А сьогодні були палаци Городоцького району Львівщини і трохи костелів. Ідея і маршрут виникли вчора, і сьогодні ми їх здійснили разом з rbrechko.
Маршрут вийшов наступний: Великий Любінь - Бенькова Вишня - Рудки - Переможне - Тулиголове - Оброшино
Першим був Великий Любінь - колись відомий бальнеологічний курорт. У 1845 році хрещений єврей Бруницький розбудував курорт та звів у Любіні палац, в якому сьогодні знаходиться дитяча школа-інтернат.
На центральній вулиці містечка - неоготичний костел Богоматері Ченстохівської (1932 рік) та три церкви, у т.ч. одна дерев'яна.
Костел:
Дерев'яна Миколаївська церква (1854):
Наступним пунктом було село Вишня (колишня Бенькова Вишня) - родинне гніздо родини Фредрів, яка дала світу видатного польського поета і комедіографа Олександра Фредра, онуком якого був Андрей Шептицький. У Вишні зберігся багатий на ліпнину палац Фредрів і флігель з симпатичною башточкою.
Палац:
Елементи оздоблення:
Флігель:
Детальний огляд села допоміг виявити дерев'яну церкву, оббиту вагонкою (її навіть показувати не буду) і капличку на цвинтарі:
Місто Рудки - поруч з Вишнею. У Вишні Фредро жив і писав свої байки, а у костелі в Рудках був похований. Успенський костел походить з 1685 року (наново відбудований у 1728 році):
А от дзвіниця дійсно - з XVII століття:
Крипта з похованням Фредрів:
Ратуша у Рудках:
З Рудок поїхали поганою дорогою у бік Комарно. Якби була весна, то точно б не проїхали із-за жахливого її стану. А так, під снігом ями заховалися, і їхати можна було.
В селі Переможне (колишні Хлопи) - от такий чудовий конструктивістський костел:
Останньою зупинкою було село Тулиголове поруч з Комарно. Тут відразу декілька пам'яток, але головна - палац родини Балів, зведений наприкінці ХІХ століття за проектом відомих австрійських архітекторів Фельнера і Гельмера - авторів львівського готелю "Жорж", Чернівецького і Одеського оперних театрів:
Палац, що наче виплив з французьких теренів, має надзвичайно багато оздоблення.
На околиці села - цвинтарна каплиця з похованнями родини Балів:
А в центрі села - костел, який табличка датує 1600 роком:
Закінчимо подорож приміський селом Львова - Оброшином. Хоч фото зроблені не сьогодні, а на минулі вихідні, без його зимової краси резиденції Львівських архієпископів подорож була б неповною.
Детальні розповіді будуть пізніше.
Маршрут вийшов наступний: Великий Любінь - Бенькова Вишня - Рудки - Переможне - Тулиголове - Оброшино
Першим був Великий Любінь - колись відомий бальнеологічний курорт. У 1845 році хрещений єврей Бруницький розбудував курорт та звів у Любіні палац, в якому сьогодні знаходиться дитяча школа-інтернат.
На центральній вулиці містечка - неоготичний костел Богоматері Ченстохівської (1932 рік) та три церкви, у т.ч. одна дерев'яна.
Костел:
Дерев'яна Миколаївська церква (1854):
Наступним пунктом було село Вишня (колишня Бенькова Вишня) - родинне гніздо родини Фредрів, яка дала світу видатного польського поета і комедіографа Олександра Фредра, онуком якого був Андрей Шептицький. У Вишні зберігся багатий на ліпнину палац Фредрів і флігель з симпатичною башточкою.
Палац:
Елементи оздоблення:
Флігель:
Детальний огляд села допоміг виявити дерев'яну церкву, оббиту вагонкою (її навіть показувати не буду) і капличку на цвинтарі:
Місто Рудки - поруч з Вишнею. У Вишні Фредро жив і писав свої байки, а у костелі в Рудках був похований. Успенський костел походить з 1685 року (наново відбудований у 1728 році):
А от дзвіниця дійсно - з XVII століття:
Крипта з похованням Фредрів:
Ратуша у Рудках:
З Рудок поїхали поганою дорогою у бік Комарно. Якби була весна, то точно б не проїхали із-за жахливого її стану. А так, під снігом ями заховалися, і їхати можна було.
В селі Переможне (колишні Хлопи) - от такий чудовий конструктивістський костел:
Останньою зупинкою було село Тулиголове поруч з Комарно. Тут відразу декілька пам'яток, але головна - палац родини Балів, зведений наприкінці ХІХ століття за проектом відомих австрійських архітекторів Фельнера і Гельмера - авторів львівського готелю "Жорж", Чернівецького і Одеського оперних театрів:
Палац, що наче виплив з французьких теренів, має надзвичайно багато оздоблення.
На околиці села - цвинтарна каплиця з похованнями родини Балів:
А в центрі села - костел, який табличка датує 1600 роком:
Закінчимо подорож приміський селом Львова - Оброшином. Хоч фото зроблені не сьогодні, а на минулі вихідні, без його зимової краси резиденції Львівських архієпископів подорож була б неповною.
Детальні розповіді будуть пізніше.